бібліографічний список про Бершадь та Бершадський край поетичним рядком “Краю мій – оспіваний в віршах”

 

        “Краю мій – оспіваний в віршах” бібліографічний список про Бершадь та Бершадький край поетичним рядком  

  фото-644                                      фото-647  Від укладача:

 «Краю мій оспіваний в віршах» – бібліографічний список    про Бершадь та Бершадський край поетичним рядком.

Бібліографічний список складається з передмови,             бібліографічних матеріалів надрукованих в книгах та періодичній пресі за період з 1995 до 2012 року розміщених в алфавіті фамілій авторів .

Бібліографічний список пропонується краєзнавцям, вчителям, всім хто небайдужий до поетичного слова та рідного краю.

Бібліографічний список віршів про Бершадь

  Гарник, А. Бершадь – місто мого серця радість: [вірш] / А.Гарник //   Поштова вулиця. – 2006.-15 серп. – 19 трав.

  Грицюк С. Пісня жниварів

 Дишлюк, О. Я люблю тебе, мійкраю : [вірш]/О. Дишлюк //    Бершад. край.- 2004.- 5 черв.

Єрьоменко О. Моя ти Бершадь! : [вірш] / О. Єрьоменко // Бершад. край.- 2005.- 5 берез.

  Зарічанська, Л. Бершадщино, моя земля : [вірш] / Л. Зарічанська // Бершад. край.- 2007.- 22 верес.

Кравець Р. Моя Бершадщина : [вірш] / Р.Кравець // Бершад. край.-  2001.-15 серп.

 Красіленко, В. Рідній Бершаді: [пісня муз. В. Якимишина] // Якимишин В. В серпанку Давнини. Пісні на сл. укр. поетів: Вінниця, 2001.- с.41

 Лева, Н. Про нашу Бершадь [вірш з папки – досьє]

 Лева, Н. До Бершаді, з любов’ю[вірш з папки досьє]

 Малаховецький, В. Бершадська ювілейна : [вірш] /   В.Малаховецький // Бершад. край.- 2009.- 26 черв.

  Малаховецький, В. Бершадь квітне й молодіє : [вірш] / В. Малаховецький // Бершад. край.- 2009.- 26 черв.

 Мошул В. Загубилась в духмяному цвіті : [вірш] / В. Мошул //  Бершад. край.- 2003.- 26 лют.

Мошул В. О вітре, вітре, не гни тополю : [вірш] / В. Мошул //                  Бершад. край.- 2001.- 17 лют.

Рудик, М. Мелодії дощу .- Вінниця, 2010.- с. 84.- із змісту: Бершадь (До 550 –річчя міста)

Скеля – Студецький, М. Дзвонить осінь в Бершаді: [вірш] / М. Скеля – Студецький // Бершад. край.- 2003.- 26 лют.- 14 жовт.

Тихонова Л. Бершадщино, любов моя :[вірш] /Л. Тихонова // Бершад. край.- 1995.- 26 лют.- 27 жовт.

 Фартушняк А. По моїй Бершаді [вірш з папки – досьє]

 Циганюк, В. Пісня про Бершадь : [пісня на муз. Р.Мархлевського] / В. Циганюк // Бершад. край.- 1995.- 26 лют.-    14 жовт.

 Яковенко Т. Пливли вози [вірш з папки – досьє]

 

Анатолій Гарник      

Бершадь – місто – мого серця пристань!

                                    Понад рікою, понад Дохною,

У серпанку гаїв, щедрих нив,

Бершадь – місто – мого серця радість,

Люд прикрасив тебе і створив.

Найпрекрасніше в цілому світі,

Ти колиска прароду батьків,

Свідок мрій, сподівань у юнацтві,

Радник дум, моїх зрілих років.

 

Місто, моє місто,

Сива давнина!

Перлина Поділля,

Рідна сторона…

Диво щастя у снах кольорових

Та супутник життєвих доріг,

Матір – ненька моя Батьківщина,

Роду мого святий оберіг.

Ти натхнення моє та наснага,

Ти для мене малиновий дзвін!

Прийми дяку, як щиру молитву,

Прийми низький колінний уклін.

 

Місто, моє місто,

Сива давнина!

Перлина Поділля,

Рідна сторона…

 

                                                                  Сергій Грицюк

                                      Пісня жниварів

Над Бершадським краєм

Літо тепло – синє

У ланах широких

Золотий розлив.

Спів колосся стиглий

В глибінь серця лине,

Йдуть жнива гарячі –

Трудовий порив.

Половіють сонцем,

Пахнуть степом зерна,

Увібравши в себе

Щедрість дужих рук.

І пливе за обрій ,

Топиться у стернях

Велетнів – комбайнів

Пісні перегук.

Над Бершадським краєм

Дзвінко пісня лине,

Велич праці чути

У її словах.

 

І могутність нашу.

Стрімку і невпинну,

Що вершиться нині

У людських ділах

 

Олена Дишлюк   

Краю Бершадський

Я люблю тебе, краю Бершадський
Рідна серцю моя сторона
Як почую бува десь зненацька
Десь про Бершадь, аж дух завмира.
Так і хочеться добре почути
Про свій край від далеких людей
І сказать, з гордістю посміхнутись
Що із тих я бершадських земель.
Я люблю тихі весни подільські
Коли шумно стає у містах
Коли квіти цвітуть. Й по-вкраїнськи
Пахне хліб у сільських хатах.
Теплим літнім сонячним ранком
По дорогах бершадських проїдь
Ти побачеш, як люд ще з світанку
Вже працює, й душа защемить.
І так хочеться знову і знову
Їхать, йти по дорогах, полях
Де пасуться рогаті корови
Колосяться поля у хлібах
І так любо ступати на землю
Пригорнула б до серця її
Я горжусь тим, що я народилась
На Поділлі, в бершадській сім’ї.

    

                                Оксана Єрьоменко

         Моя ти Бершадь

Моя ти Бершадь! Долі славної ріка

Натхнення Василя, його пекуче слово,

І пісня невмируща Родіона,

І зліт стрімкий в безсмертя земляка.

Знайомі картини старого змісту –

Гуляю думками по рідному місту.

Бершадь  – це місто моє і батьків –

Стоїть і пишається вже стільки віків

Лідія Зарічанська

Бершадщино, моя земля,

Усміхнена садами.

Шумлять, красуються поля

Пшеничні колосками.

І лине жайвір

в небокрай,

Промінням диха нива –

Подільський диво –

коровай

Рум’яниться щасливо.

Тут дід засіяв ще зерно

В ріллю, политу кров’ю

Воно зійшло і

проросло

Натхненням і любов’ю

Тепло і ніжність береже

Для кожної людини.

Живи моя

Бершадщина

Край рідний і єдиний

Бершадщино,

моя земля

В кофтинках білих хат

До сонця сонях

промовляє

З росою наша мати

Іде, й немов своє дитя

Колосся пригортає.

Живе моя

Бершадщина

 Руслана Кравець (Руденко)

Моя Бершадщино

Моя Бершадщино крилата,
До болю рідний серцю край.
Моє село й батьківська хата –
Земний для мене сущий рай.

Тут пахнуть хлібом спілі ниви,
Й повітря чиста голубінь,
З дитинства рідні теплі зливи,
Й столітній дуб кидає тінь.

Моя Бершадщино зелена!
Де б я у світі не була,
Моя любов така шалена,
О ти, Бершадщино моя!

Молюся Господу за тебе,
Щоб розквітав мій рідний край.
Ти – моя гордість, ти для мене
Найкращих почуттів розмай.

 

                                                                 Володимир   Красіленко 

                                         Рідному місту

Де б я не був до тебе лину, Бершадь –

Для мене ти назавжди молода.

Тут все в житті було зі мною вперше:

Любов і зрада, радість і біда.

Могили предків, друзів незабутніх,

Стежки дитячих  та юнацьких літ –

До вас незримо узами прикутий ,

Без вас і білий світ не світ!

І в час утрат, і в ейфорії звершень

Приходила ти часто в мої сни.

Ти зігріваєш душу мою. Бершадь.

Прийми синівський мій уклін земний!

Наталія Лева

До Бершаді, з любов’ю

 

Дзеркальні роси омили покоси:

Квітує Бершадська земля.

Де нива всміхнеться, де пташка заб’ється

Там доля твоя і моя.

Історія тихо гортає сторінку

Про землю розкаже в піснях,

Про княжну Бершаду, ріку Берладинку,

Що назва несе у літах.

Таланти вирують, квітують і в’ються,

У плетиві ниток й лози

Де пензлем і словом із бурями б’ються

На віхах тонкої сльози.

 

Наталія Лева

 

                        «Про нашу Бершадь»

Про нашу Бершадь

Так просто не сказати,

Забракне слів і фарби і ниток.

550 – не мало й не багато.

В історію ввійшло у мареві епох.

Буяє Бершадь, трояндами обвита,

Каштани скрізь по вулицях цвітуть.

Ти сонцем зацілована, дощами вмита,

На цій землі у тебе є свій путь.

 

Василь Малаховецький

Бершадська ювілейна     

Гей, лунає пісня в небі
Понад рідним краєм,
Славний ювілей стрічаєм
Хлібом-короваєм.

Над Поділлям сонце сяє,
Бершадь розквітає,
Про Бершадщину, край рідний,
Пісню ми співаєм.
Ми умієм в нашім краї
Не лише співати,
Ми уміємо на славу
Добре працювати.
Наша доля кучерява,
Квітне малиново.
Найдорожче нам у світі
Рідне наше слово.
Квітне наше все Поділля,
Квітне вся держава,
Славній нашій Україні
Честь, хвала і слава!

   Василь Малаховецький

                                 Бершадь квітне й молодіє

 

Над полями сонце сяє,
Золотий розмай.
Пісню з гордістю співаю
Про наш рідний край.

Розквітає на Поділлі
Червона калина.
Про Бершадщину, край рідний,
Пісня моя лине.

Чую я тебе, мій краю,
Шум ланів, садів.
Солов’їний спів у гаю,
Пісню трударів.

Тільки в ріднім славнім краї
Щастя ми знайдем.
В праці, слові і єднанні
Славу збережем.

Бершадь квітне й молодіє –
Відійшла зима.
Оживає мова рідна –
Кращої нема.

Славно жити на Поділлі –
Пісня чарівна.
А Бершадщина – найкраща,
Найдорожча нам вона.

                      Вікторія Мошул 

Загубилась в духмяному цвіті

 

                      Загубилась в духмяному цвіті,

В оксамиті зелених гаїв.

Найвродливіша в цілому світі,

Гідна ти найпрекрасніших слів.

Потонула тиха колиска –

Моя Бершадь  – у днях весни.

Не намилуюся зблизька

І здаля, і  навіть крізь сни.

Я в думках до тебе лину,

Коли у розлуці хоч мить.

За тебе і всю Україну

Серце постійно болить.

Без тебе душа страждає

(Додому, додому мерщій!

І тоді, коли від’їжджаю,

Росинки бринять з під вій.

Та серце не перевершать

Сльози, хоча й від любові.

Тобі, сонцесяйна Бершадь,

Вклоняюсь в римах і слові.

Вікторія Мошул

О вітре, вітре, не гни  тополю,

Не кидай листя

в холодний рів.

Гарному місту – щасливу долю,

Щасливій долі – гарних синів.

Бабине літо у листі згубилось,

Осінній сон не віддам жалю.

Щоб Бершадь нікому

в віках не корилась,

До неї коліна свої прихилю.

Вікторія Мошул 

Осінній сон не віддам жалю.

Щоб Бершадь нікому

в віках не корилась,

До неї коліна свої прихилю.

                       Микола Рудик

БЕРШАДЬ

                                          Містечку Бершадъ на Поділлі

Більше півтисячі вже літ.

Тут проживають люди вмілі,

Продовжують козацький рід.

Чудовий храм у центрі міста

З бирає православний люд.

Для всіх тут вистачає місця.

Хто хоче слово Боже чуть.

      Центральна площа із фонтаном

                                        Любиме місце малюків.

Гуляють діти тут і мами,

Годують диких голубів.

     Медичний коледж і три школи

                                        Музична школа і музей.

В базарні дні ряди торгові

Збирають тисячі людей.

Тут річка Дохна протікає,

Містечку додає краси.

За спирт заводом повертає,

А далі  вже на Тартаки.

Життя вирує у містечку.

Бо люди різні тут живуть.

Разом життєву топчуть стежку,

   Про предків пам’ять, бережуть.

    Містечко Бершадь на Поділлі…

                                       У тебе ювілейний рік.

Приймай вітання мої щирі,

Продовжуй далі свій політ.

                      Рудик Микола

Бершадський край

 

Бершадський край – окраїна Поділля -

Багато бачив на своїм віку.

Нелегкий шлях, що проліг з Трипілля,

Достойно ти пройшов в терновому вінку.

 

Південний Буг і нині пам’ятає

Події тих давно минулих літ,

Як прожили предки в цьому краї

Серед густих лісів й непрохідних боліт.

 

Тут жили скіфи, орії, славини…

Від них пішов наш хліборобський рід.

Вони ж бо першу борозну зробили,

Нащадки їх вирощують тут хліб.

 

Бершадський край – окраїно Поділля,

Всього бувало на твоїм віку.

Жили тут нині нове покоління,

Історія продовжує твою.

Микола Студецький

Здраствуй, Бершадь!

                                                       Пишу до тебе вперше,

Моя кохана Бершадь,

Красунечко моя.

Тут стільки неба й світла,

Аж далечінь розквітла

Тут народився я.

Тут вулиці і площі

І сонце день полоще,

І всі такі близькі!

А я іду вітаюсь,

Немов давно всіх знаю –

Моїх бо земляків!

Як добре, що на світі

Є рідні зорі й квіти,

Де розпочав свій шлях.

Те місце, звідкіля ти

Пішов у світ крилатий

На сто семи вітрах.

Тож, здрастуй, здрастуй,

Бершадь!

Стою, як є завмерши,

Перед твоїм лицем.

Хоч знов дороги кличуть,

Мов журавлі курличуть,

Спішать життя гінцем.

О, Батьківщино красна!

Твою красу сучасну

Я серцем пізнаю.

Вклоняюся доземно

Перед тобою, нене,

В твоїм земнім раю.

                                                                                   

Підготувала бібліограф – краєзнавець      Бершадської районної бібліотеки

       Маршук Ю.М.