Минуло три роки з того часу як на Майдані лунали розстріли студентів та мирних людей. Чимало інших подій відбулось в Україні, але нам не варто забувати сотні тисяч людей, які боролись насправді не за міфічні європейські цінності, а за цінності загальнолюдські, які відповідають десяти Заповідям Бога, та за власну гідність.
Нація, яка народжує героїв, має право на майбутнє. Звичайні люди, які вийшли на Майдан з фанерними щитами проти професійних військових снайперів, не безумці. Віддаючи власне життя, вони хотіли дати можливість кращого життя іншим людям, обираючи честь, а не безчестя. Це звичайні прості люди, скромні трудівники, жителі України, в тому числі Бершадського району, які живуть і працюють за покликом своєї совісті, керуючись громадянською позицією, та не афішуючи своїх вчинків, не потребуючи якоїсь подяки чи уваги до себе. Ті пам’ятні дні вже стали історією, але ми з приємністю згадуємо, що до неї були причетні і наші славні земляки:, Любов Іванівна Колібабчук, Вадим Миколайович Уліч, Анатолій Анатолійович Григоращенко, Валентина Парфенівна Горлова, Марія Андріївна Запорожець та інші.
Акції на підтримку євроінтеграції в Києві розпочалися 21 листопада 2013 року після того, як стало відомо, що уряд України вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Документ планувалося підписати на саміті Східного партнерства у Вільнюсі 28-29 листопада. Люди, обурені рішенням уряду України, вийшли на майдан Незалежності в Києві. Акцію назвали «Євромайданом».
Сьогодні ми відзначаємо 12 – ту річницю Помаранчевої революції та третю річницю Євромайдану. Події Помаранчевої революції осені- зими 2004 року стали життєдієстверджуючим вогнем української нації. Серця українців з різних куточків багатосльозної країни почали вистукувати в унісон: «Разом нас багато, нас не подолати». Майдан кликав: «Усі, хто вірить в Україну, вперед».
Тепер ми живі, як діти своєї Батьківщини, і житимемо, допоки будемо вірити і творити правду.
Так, все розпочалося з виключно мирної акції молоді. Хлопці та дівчата гордо тримали в руках прапори України та Євросоюзу, вони співали, танцювали, в їх молодих очах пломеніла надія на гідне життя українського народу в великій Європейській родині. Кількість активістів зростала з кожним днем.
А далі – провокації з боку тодішньої влади жорстоке побиття студентів вніч з 24 на 25 листопада і великий народний гнів за покалічені людські тіла та серця. Майдан був залитий кров’ю, горіли шини, будувалися барикади. В країні розпочиналася Революція Гідності.
З перших трагічних подій листопада 2013 року багато бершадчан вирушили до Києва . Добиралися всіма можливими шляхами, бо на дорогах чатували патрулі, які не пускали в столицю патріотично налаштованих громадян. Але людей було не зупинити, бо на їх підтримку і допомогу чекали майданівці.
Відчувши біду та скруту патріотів України в державі розгорнувся потужний волонтерський рух. В усі куточки України добиралися ці безстрашні люди, везли нужденним одяг, продукти, ліки…
Пропоную згадати ті події переглянувши документальне відео «Хроніка подій Майдану», яке продемонструють працівники «Бершадської кіномережі»
Документальні кадри нагадають про криваві події на Майдані, що сколихнули увесь світ. (Перегляд відео)
Ядро бершадців – євромайданівців, які організовували поїздки в Київ, забезпечували транспортом та усім необхідним склали:
Леонід Рибак, Анатолій Григорашенко, Марія Запорожець, Валерій Андрусик, Любов Колібабчук, Вадим Уліч, Валентина Горлова,
Марія Запорожець,Сергій Максимчук ,Євген Трохименко ,Людмила Крук, Віктор Шевченко, Василь Віхренко,Олександр Тарковський, Михайло Білозір, Олександр Форес, Маковська Любов, Савовостьяненко Анатолій та багато інших патріотів.
Просимо очевидців, безпосередніх учасники тих подій, по черзі розповісти про свою участь, враження. (виступи учасників майдану)
До цих пір, на при великий жаль, на території нашої держави немає спокою. Після Майдану розпочалися військові дії на Сході України, в ході яких втрачено тисячі житів солдат та мирних жителів, серед яких і наші земляки.
Героям Майдану і воїнам – захисникам України, які загинули за світле майбутнє України , її Європейську мрію оголошується хвилина мовчання.
У місті Бершад громадськість подала пропозицію встановити пам’ятний знак на площі Героїв України. Міською радою було оголошено відкритий конкурс на кращу проектну пропозицію щодо встановлення пам’ятного знаку. До спільної справи долучилися митці – професіонали, аматори, громадські та державні організації для подальшого виконання проекту.
| « |
Хочемо побажати молоді бути справжніми патріотами, та любити Україну понад усе!