Кілька днів передсвяткової метушні – і Вербна неділя, провісниця одного з найбільших християнських свят – Великодня. Така довгоочікувана весна принесла : природі – тепла, дітям – сонце, господарям – роботи на землі. Поєднати роботу та відпочинок допоможе народний календар. Адже саме в ньому зафіксовано звичаї, традиції та обряди нашого народу. Казали: “Гріх не піти до церкви, коли святять вербу”. Була колись традиція цього дня з освяченою вербою ходити з церкви до церкви. Господарі, повернувшись додому, до хати не заходили – йшли в садок, а то, якщо близько, у поле, садили там кілька гілочок верби: “Щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток”. Дівчата та хлопці, жартуючи, били одне одного гілочками верби ще біля церкви.Ось одне з побажань: “Будь великий, як верба, здоровий, як вода, а багатий, як земля”.
“Від дідів – прадідів” – так називалась народознавча година, яку підготувала і провела провідний бібліотекар читального залу Н.Сидоренко на черговому засіданні читацького об’єднання “Співрозмовник”. А його юну частину – школярів – запросила на майстер-клас по виготовленню великодніх сувенірів. Співрозмовниками школярів цього разу були : Ірина Дмитрівна Строганова-вчитель відділу образотворчого мистецтва дитячої музичної школи та Ірина Русланівна Плетньова – бібліограф центральної районної бібліотеки. Ірина Дмитрівна розповіла про такий вид мистецтва як витинанка, яка виникла дуже давно, а нещодавно з’явилося мистецтво робити писанки-витинанки. Ці писанки дуже красиві та тендітні. Їх вирізьблюють зі шкаралупи справжніх яєць за допомогою спеціальних різачків. Можливо, колись ми різьбитимемо і такі писанки, а поки що робили їх з паперу. Ірина Дмитрівна цікаво і вміло пояснювала, допомагала, виправляла помилки, стежила за дотриманням правил техніки безпеки. Результати не забарились: у кожного писанка-витинанка вийшла своя, неповторна. Така робота принесла багато естетичної насолоди не тільки від самого процесу роботи, але й від усвідомлення того, що своїми руками можна створити індивідуальну, не схожу ні на яку іншу, річ. А великодню вітальну листівку запропонувала зробити Ірина Русланівна. Прикрашали її візерунками виготовленими в техніці квілінг. Цей процес розвиває фантазію, пам’ять, уяву, дрібну моторику рук. Спробували свої сили і вийшло… красиво і ніжно. Вітальні слова на листівці вирішили написати вдома – напередодні Великодня. Така творча співпраця подарувала чудову годину корисного та приємного спілкування. А виставка-порада “Великодні сувеніри своїми руками” поповнилась новими роботами.
