Історія Красносільської сільської бібліотеки

Адреса бібліотеки:Україна. 24463 Вінницька область,

Бершадський район, Красносілка, вул. Незалежності,40

Режим роботи: бібліотека працює з 12. 00 год.– 16 : 00 год.

Вихідні дні: неділя, понеділок.

Заснована бібліотека 1923 році як хата – читальня.

Фонд бібліотеки: 3 924 прим. книг

Гурток «Всезнайки» – популяризація знань серед дошкільнят та дітей молодшого віку про культуру читання, книгу і бібліотеку.

Проектна діяльність: Спільно з сільською громадою та Будинком культури бібліотека бере участь в обласному конкурсі проектів розвитку територіальних громад.

Сторінки історії:

Село Красносілка на початку ХІХ століття мало потужний на той час соціально-економічний розвиток: цукровий завод, відгодівельний комплекс, кузня, залізниця, лікарня, крамниця, семирічна школа, сільськогосподарська професійна школа, будинок відпочинку. Певний період було волосним центром,що сприяло і культурному піднесенню населення. В 1912 р. в селі з’явилися перший журнал та газета «Ведомости Одессы».

В селі на даний час є залишки маєтку пана Генріха Ліпковського який було збудовано в 1862 році. З відомостей, які збереглися донині, в його маєтку була власна бібліотека. “Уздовж усіх стін стояли шафи з книгами. Зібрання книг, в основному на польській і французькій мовах, налічувало кілька тисяч томів, серед яких був і стародрук. Був також значний мемуарний розділ. Крім того існував у Красносілці невеликий родинний архів, охоплюючи період до ХІХ століття. У приміщенні знаходилися твори мистецтва у вигляді картин, кераміки і скульптур. В облаштуванні переважали зручні меблі.

В 1918 році Вацлава Ліпковська, остання з роду Ліпковських з своїми синами , покинула село і дім. Від’їжджаючи, вона забрала всі цінні речі і бібліотеку, розуміючи небезпеку розграбування маєтку. В покинутомубудинку були залишені архів, старовинні меблі.

В 1923 році при сільському будинку відкрито читальню. За розповідями старожилів знаходилася вона в будинку бувшої панської управи.

На цьому місці в 1969 р. збудований новий Будинок культури.

Із акту обстеження Красносільської сільської ради в 1928 році: «При сільському будинку є бібліотека з 572 книг, якими користуються 22 читачі. Драматичний гурток із 22 осіб.»

Свідчать про існування сільської бібліотеки, документи, що збереглися, датовані 1949 р. Це інвентарна книга №1, прошнурована і пронумерована на 45 сторінок і завірена сургучевою печаттю з підписами завідуючої бібліотекою Мединської М.Е. і голови та секретаря сільської ради.Загальний фонд на кінець 1949 року становив 775 примірників. Перший запис в інвентарній книзі зроблено 18 вересня під №1: Сталін Й.В. Твори. – Т.1. – Київ: (видавництво не вказане) – 1948 р. (ціна: 6 карбованців).Найстаріша книга: Урин А.М. Разрушение. – Харьков-Киев,1933 року (ціна: 20 копійок). Згідно інвентарної книги № 3 бібліотека колгоспу ім.12- річчя Жовтня с.Красносілка Джулинського району на 1.11.1952 р. налічувала 2 770 примірників. З 1950р. фонд значно збільшився, тому що на інвентарний облік почали записувати журнали: «Большевик», «Більшовик України», «Культурно – освітня робота», «Огонек», «Колхозное производство», «Мічурінець», «Молодой колхозник», «Сільське господарство України», «Сад та город», «Советская агрономия», «Молодой большевик».

Бібліотека розміщалася в будинку «розкуркуленого» заможного селянина Гондарука Олександра на вулиці Леніна (нині Незалежності). Вхід в будинок з північного боку. Проходячи по коридору (сінях) зліва двері – вхід в читальню. Приміщення з двох кімнатах площею 15 м². Перша кімната велика – розміром 3х4, з півночі – два вікна, із заходу – одне, на південь – двері в «архів», до східної стіни прибудована грубка для опалення. В

читальні , майже по центру,знаходився робочий стіл бібліотекаря, обличчям до входу. Зліва впритул до стіни розміщувався стелаж з дитячими книгами, справа біля вікон –актуальна література, а за спиною у бібліотекаря, впоперек до західної стіни –3-4 вузькі дерев’яні стелажі, що кріпилися для стійкості до стелі. У підсобці – «архіві» були довгі полиці для зберігання старої, зношеної літератури. Бібліотека перебувала тут до 1950 року.

В 1959 р., коли Джулинський район було розформовано, сільська бібліотека підпорядковується відділу культури виконкому Бершадської районної Ради депутатів трудящих. Її перенесено в інше приміщення – «розкуркулений» будинок Загороднюка Клима, що на вулиці Радянській. Будівля майже такого ж планування та розміру, як попередня, вхідні двері – на південь. Раніше тут знаходився дитячий садок.

До 1949 року відомостей про працівників бібліотеки не знайдено. В післявоєнні роки молода, енергійна дівчина з Сумщини Мединська Марія Еммануїлівна(1921 – 2013роки життя), пройшовши фронтові дороги медичною сестрою, починає відроджувати культуру в селі. Її здібність до малювання допомогла в привабливому оздобленні інтер’єру бібліотеки. Марія Еммануїлівна створювала гуртки читання, шиття, проводила показові українські вечорниці, співала, сама грала на балалайці. В 1954 році виїхала на Сумщину.

Послідовниця Мединської Марії Еммануїлівни – Чабан Софія Гордіївна (1927 – 2006 рр.) працювала на бібліотекарській ниві 30 років. Здобувши освіту за фахом в Тульчинському культурно-освітньому училищі, повністю віддавала себе улюбленій роботі, вона нею жила. Засиджувалася з відвідувачами довгими вечорами в читальні, проводила репетиції вистав, оформляла виставки. Певний час була по сумісництву і директором будинку культури. Активно приймала участь у святах, виставах та самодіяльному сільському хорі.

За період роботи Софії Гордіївни, бібліотека кілька раз міняла місце перебування. До 1967 р. перебувала в старому клубі (будівля довга, під металевим покриттям, вихід на південь). У західній половині, по всій ширині клубу знаходилась бібліотека. Це одна кімната розміром 6х4м. Вхідні двері одинарні, але утеплені. При вході зліва одне вікно, на західній стіні ще три вікна. В приміщенні за кілька кроків від дверей – дерев’яний «бар’єр» перегородка метрової висоти з широким поручнем. Він з’єднаний з піччю (грубкою), що розміщена впоперек кімнати. В перегородці хвіртка, щоб заходити в книгосховище (туди рідко впускали читачів), бібліотекар особисто підшукувала і видавала літературу. Біля дверей на дерев’яних стелажах – виставка з фотографіями відомих письменників.

У 1969 р. завершилось будівництво нового Будинку культури. Відкриття відбувалося 23 лютого до святкування Дня Радянської армії. Для бібліотеки виділили дві кімнати майже однакових за розміром, загальною площею 120 м² у формі букви «Г» з північно-західного боку(у західній кімнаті бібліотека знаходиться на даний час). Вхід окремий з заднього двору. При вході, по коридору направо, відвідувачі потрапляли в читальний зал, пройшовши його наскрізь, заходили в книгосховище. Там по середині вздовж кімнати стояв величезний двосторонній стелаж – «корабель», а попід стіни – стелажі з ящиків. Будинок культури обігрівався водяним опаленням, кочегарка знаходилась в підвальному приміщенні під бібліотекою.

З грудня 1978 р. по січень 2002р. бібліотека перебувала в статусі бібліотеки – філії №14 Бершадської централізованої бібліотечної системи. Директором ЦБС була Чорногуз Галина Кіндратівна. Згідно акту прийому облікових документів на баланс ЦРБ від завідуючої Чабан Софії Гордіївни в 1978р. прийнято 11 інвентарних книг, по яких числилось 15 693 примірників книг, брошур, журналів на суму 6 512 карбованців.

Починаючи з 2.01.2002 р. бібліотека знову перейшла на утримання за кошти сільської ради і стала сільською .

Підйом та занепад суспільства віддзеркалюється і на культурі. Міцна матеріально – технічна база 80-х років посприяла розвитку бібліотек. Вершиною розквіту став 1986 рік: загальний фонд налічував

16 042 примірники, з них : книг – 10 498, брошур та журналів – 5 538, аудіовізуальних матеріалів – 6 . До послуг населення були читальна та книжкова зала, телевізор, аудіо програвач. Користувачів обслуговували два спеціалісти та технічний працівник. При вході в читальну залу, справа попід вікна – столи, на вікнах – штори та багато різних вазонів. Зліва в проймах вікон, що дивляться в глядацьку залу, вставлені стенди «драбинки» з виставками на різні теми, довга доріжка веде до книжкової зали. В крайньому лівому кутку – двері, вхід до глядацької зали. Такою бібліотеку пам’ятають ще до не давнього часу.

Але з середини 90-х роківпочалися суворі роки випробувань для працівників культури. Призупинення державного комплектування книжкового фонду бібліотеки, у зв’язку з недостатнім фінансуванням, скорочення кадрів та зрізання ставок, відсутність коштів на ремонт та обігрів приміщення призвело до значної втрати книжкового фонду та матеріальних цінностей , зниження іміджу бібліотеки. В цей період пройшла реконструкція приміщення, для обслуговування читачів залишена одна кімната, в якій відділено підсобку і коридор, перероблено вихід.

Крім вищезгаданих працівників у бібліотеці працювали Коломієць Галина Іванівна, Манченко Світлана Петрівна, Сіренко Валентина Марківна,Тихоненко Оксана Олександрівна.

З 1.02. 2011р. до теперішнього часу – завідуюча Красносільською сільською бібліотекою Теслюк Наталія Дем’янівна (1969 р.н.), закінчила Тульчинське культурно – освітнє училище. Працювала бібліотекарем в Бирлівській бібліотеці – філії №5 з 1986 р. по 1997 р.

До 1996 року в селі була профспілкова бібліотека Красносільського цукрового заводу. Коли заснована невідомо. На даний час в селі проживають колишні бібліотекарі Полякова Емма Іванівна

(1935р.н ), працювала з1965р. до 1990р. і Фурман Галина Іванівна (1949р.н.) працювала з 1990р. по 1999 р.

Розпочинала своє місце знаходження бібліотека в доволі принадному панському будинку, там був завком, парткабінет і жив директор заводу Міщіхін. Книг було багато. Завідуюча заводським дитсадком Ліхтерман Фіра Ісаківна по сумісництву працювала бібліотекарем. Складалася з двох невеличких кімнат, вхід до неї через фойє прямо. Не опалювалась зовсім, зимою замерзало чорнило в чорнильниці. Кількість книг становила 8 тисяч. В бібліотеці був невеличкий стіл, стелажі дуже зношені (приходилось підпирати дошками , щоб не впали) і чотири шафи для виставок, їх білили вапном.

В той час права частина клубу добудовувалась і згодом книги перенесли в нове просторе приміщення .

Полякова Емма Іванівна – присвятила себе людям, в бібліотеці завжди було багато відвідувачів, особливо діти полюбляли після закінчення уроків в школі заходити цілим гуртом і займатися тут до темна. В приміщенні тепло, затишно, вікна потопали у вазонах. Завжди спокійна, врівноважена, вона вміла, вислухати, порадити . Розповідають, що в бібліотеці була величезна книга «Біблія», до дому вона не видавалась, її можна було читати тільки в залі.

Профспілкова бібліотека цукрозаводу з 1978 р. входила в Бершадську міжвідомчу централізовану бібліотечну систему. Також підпорядковувалася централізованій профспілковій бібліотечній системі.

В 1987 р. книжковий фонд налічував 7035 прим, книговидача – 19 700,читачів – 802, відвідування – 5900.У 1988р. списали багато журналів. В1989 р. книжковий фонд налічував 5334 прим., книговидача – 19634,читачів – 801, відвідування – 5798.

Фурман Галина Іванівна пригадує, що за рік заводський профком закуповував літературу на суму до 500 крб. Річна підписка періодичних видань сягала 600 – 800 крб. Велику увагу розвитку бібліотеки приділяла директор заводу Сичук А.Ф. (1972-1988 роки керівництва).

В кінці 90-х років цукровий завод визнано збитковим. В листопаді (4.11.) 2001 року бібліотека перестала виконувати свої функції в зв’язку з реорганізацією Красносільського цукрового заводу. Фонд бібліотеки цукрозаводу передали в бібліотеку загальноосвітньої школи.

На сьогодні для сільської бібліотеки залишається болючим питання поповнення бібліотечного фонду, відсутність коштів на матеріальне оновлення бібліотечного приміщення. Але в нашій громаді зрозумінням ставляться до вирішення проблем бібліотеки. Протягом двох останніх років коштами громади і за сприянням сільського голови Пустовіта І.Я. та зусиллями працівників бібліотеки Тихоненко О.О. і Теслюк Н.Д. було проведено поточний ремонт: відремонтовано вікна і двері,загратовано кімнату для комп’ютера, зароблено тріщини на стінах, проведено кольорову побілку. На поточний ремонт приміщення затрачено 764 грн., придбання комп’ютерної та копіювальної техніки – 5 480 грн.; обігрівача «УФО» – 1

1 655грн.

Щороку плануються кошти на придбання канцелярських товарів 200 – 300 гривень. Передплачується 14 назв періодичних видань.

На 2013р. заплановано десятиденні курси по вивченню та вдосконаленню роботи на комп’ютері.

У роботі бібліотеки надійними партнерами також є директор будинку культури Дудник Н.Л., вчителі та учні загальноосвітньої школи, вихователі та діти дитячого садка «Ромашка», без яких не проводиться жоден масовий захід. Бібліотека організовує книжкові та творчі виставки, інформаційні стенди, Дні інформації , Дні бібліографії, бібліографічні огляди,перегляди літератури, голосні читання. Діти беруть участь в конкурсах , вікторинах, бесідах.

Спільно з вихователями та вихованцями дитячого садка «Ромашка», кожного першого вівторка місяця проводяться заняття з розвитку мовлення дошкільників. Для цієї групи читачів при бібліотеці діє гурток «Всезнайки». У вигляді розповіді-казки дітей запрошують у світ книг під час екскурсій в бібліотеку.

В 2012 р. в бібліотеці пройшла зустріч з письменником – земляком Загороднюком В.О.Відбулися творчі виставки виробів народних умільців Рябокінь В.О. з різьби по дереву, Фартушняк Н.В.- вишитих робіт.

До днів вшанування пам’яті Шевченка проведено літературно-мистецьке свято «Шевченко для всіх поколінь», на якому презентовано автором Вихристюк О.В. власні картини в українському народному стилі та її поезії, присвячені великому генію українського слова.

Проводячи подвірний обхід літніх мешканців села,зав. бібліотекою збирає матеріали з історії села, копії фотографій та документів, на їх основі поповнює папку: «Конверти пам’яті або історія однієї фотографії».

За рахунок акції «Подаруй бібліотеці нову книгу» в 2013 році поповнено фонд на 300 примірників.

Спільно з сільською громадою та Будинком культури бібліотека бере участь в обласному конкурсі проектів розвитку територіальних громад.

Обслуговує населення один бібліотечний працівник, який працює на 0,5 ставки посадового окладу. Бібліотеку відвідують протягом року біля 500 читачів, яким видається більше 8 тисяч книг.

Для поліпшення роботи бібліотеки необхідне поповнення фонду новими україномовними виданнями, підключення до мережі Інтернет, сучасні меблі, що дасть можливість створити кращі умови для обслуговування користувачів.

Теслюк Наталка Дем’янівна завідуюча Красносільською сільською бібліотекою

Ретро фото: