Красносільська сільська бібліотека долучилася до загальнобібліотечного проєкту Бершадської публічної бібліотеки Бершадської міської ради “Коли хати ще говорили”. Мандруючи етнохатами рідного краю, завідувачка бібліотекою Оксана Тихоненко презентує “Український посуд – скарбниця національної культури”. Захід, що відбувся у Красносільській сільській бібліотеці, зачарував юних читайликів неймовірними глиняними та дерев’яними деталями українського посуду, що використовувався колись на Бершадщині.
Здавна у нашого народу посуд вважався справжнім скарбом і набував особливої магічної сили оберегу. Кожна макітра, горщик, миска чи полумисок готові поділитися своїми таємницями. У нашій світлиці можна це відчути — торкнувшись стародавнього посуду. Його виготовляли власноруч із глини. Їжа, яку готували в глиняному посуді, була дуже смачною. Посуд для печі був переважно із глини. Це різноманітні горщики, середньої величини горнці та зовсім невеличкі горнятка. Індивідуальних мисок не було — вся сім’я їла з однієї миски, але кожний мав свою дерев’яну ложку зі спеціальною поміткою. Форми простих і полив’яних мисок були різноманітними. Прості миски були більш глибокими, полив’яні значно меншими і не такі глибокі. Побутували також розмальовані глиняні полумиски, які використовувалися тільки на свята, а весь інший час зберігалися на полиці чи в миснику. Пили з глиняних горняток або дерев’яних кухлів. Попри те, що посуд був простим, його прикрашали розписом, вкладаючи в кожну рисочку найтепліші думки. Окремі символи являли собою побажання достатку, родючості, життя. Хвиляста лінія на шийці горщика або глечика символізувала заклинання: «Нехай цей посуд завжди буде повен!». А купуючи, обов’язково слухали, що «говорить» посуд.
Українська етнохата є невід’ємною частиною культури нашого народу. Вона є втіленням вірувань українців, укладом їхнього життя та взірцем естетичних вподобань.
Запрошуємо переглянути відео презентацію та відчути красу і старовинність представленого посуду.