Працівники Баланівської сільської бібліотеки Валентина Олійник та Віта Біла у рамках загально бібліотечного проекту «Коли хати ще говорили» презентують розповідь про мисник – оберіг української оселі. Завітавши до старовинної української хати можна було побачити дерев’яні полиці для зберігання посуду. Це – мисник (поставець, судник, креденець). Із давніх часів у кожній хаті знаходився мисник. Його розміщували на стіні неподалік печі, на жіночій. Були також мисники, які розміщувались у кутку кімнати, так звані «кутові». Найбільш уживаним матеріалом для виготовлення мисника була липа, а іноді горіх.
Основне призначення мисника – зберігати обрядовий і повсякденний посуд. Йому відводилася одна з найповажніших ролей. Без нього важко уявити будь-яку оселю, він сусідив із піччю ліворуч або праворуч від хатніх дверей. Кожна господиня утримувала його в чистоті й порядку. В народі кажуть: «Хата хоч і бідненька, але чиста й чепурненька». Чистота і порядок у господі символізує злагоду і благополуччя. Адже вважалося найбільшим нехлюйством, якщо в миснику був брудний посуд. У таких випадках казали: «На полиці чорти кубляться».
Побутує чимало переказів, що нечиста сила найчастіше облюбовує місця, де залишають сміття, — тобто неподалік мисника. «За повір’ям із нечестивцями постійно веде бійки домовик, якщо вночі чути брязкіт мисок чи тарілок – «то хатній охоронець виганяє бісоголовів». Віруючі люди в таких випадках намагалися скропити мисник свяченою водою». (В. Скуратівський.) Традиційно полиці оздоблювали різноманітними квітами, візерунками, різьбленими деталями, на яких відтворювалися давні оберегові сюжети. Також на мисник ставили і смачні страви.
Прикрашений різьбленим орнаментом, мисник випромінював красою розписаних мисок та глечиків і мав магічну силу хатнього оберега Традиційна українська хата – воістину колиска нашого народу. В ній жили і вмирали цілі покоління, сподіваючись на кращу долю. І хто б що не говорив, батьківщини без рідної хати не було і не може бути. Бо Батьківщина починається з рідного порога, а отже, із батьківської домівки.