
У Бершадській публічній бібліотеці презентовано виставку-персоналію «Василь Стус – як символ боротьби за волю». 6 січня поету-земляку виповнюється 87 років від дня народження.
Василь Семенович Стус – один із найвизначніших українських поетів, правозахисник, перекладач, дисидент радянської доби. Його життя та творчість стали символом боротьби за свободу, правду й національну ідентичність України.
Василь Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка на Вінниччині. Його родина згодом переїхала на Донеччину. У 1954 році вступив до Донецького педагогічного інституту, де вивчав українську мову й літературу.
Після закінчення інституту працював учителем, служив у армії, а потім вступив до аспірантури Інституту літератури імені Тараса Шевченка в Києві. У ці роки він активно писав вірші, брав участь у правозахисному русі та відкрито висловлювався проти політичних репресій у СРСР.
Василь Стус критикував радянський режим за придушення української культури та мови. У 1965 році він виступив на прем’єрі фільму “Тіні забутих предків” із протестом проти арештів української інтелігенції. За це його звільнили з роботи та відрахували з аспірантури.
Він продовжував писати й поширювати свої твори через самвидав. У 1972 році Стуса вперше заарештували й засудили до 5 років таборів та 3 років заслання за «антирадянську агітацію».
Після повернення на свободу Василь Стус продовжував правозахисну діяльність. У 1980 році його знову заарештували й засудили до 10 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Покарання він відбував у таборах Пермської області. Василь Стус помер у ніч з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору. Обставини його смерті досі залишаються нез’ясованими.
Поезія Василя Стуса характеризується глибоким філософським змістом, трагічним світосприйняттям і прагненням до духовної свободи. У його творах часто звучать теми самотності, боротьби, любові до України та людської гідності.
Основні збірки: «Зимові дерева» (1970, вилучена КДБ), «Палімпсести» (видана посмертно), «Веселий цвинтар» (самвидав). Стус також активно займався перекладацькою діяльністю. Він перекладав на українську мову твори Райнера Марії Рільке, Йоганна Вольфганга Гете, Поля Елюара та інших.
Василь Стус став символом незламності духу та відданості ідеалам. Його творчість мала значний вплив на розвиток української літератури. У незалежній Україні його вірші входять до шкільної програми, а пам’ять про нього вшановують вулицями, музеями, театрами та іншими культурними ініціативами.

