19 липня минає рік, як «закінчилась війна» для нашого земляка, чудового юнака, старшого лейтенанта Владислава Васильовича Тимошенка.
Владислав Тимошенко народився 17 вересня 1999 року.
Завжди був стриманий, виважений, з почуттям відповідальності, ще в школі знав, що буде військовим. Після закінчення Устянської середньої школи вступив до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Закінчивши академію у 2020 році, був направлений в зону бойових дій на Сході України.
З початком широкомасштабного вторгнення росії на територію України Владислав Тимошенко виконував бойові завдання на посаді командира роти на Південно-Бузькому напрямку. За його словами, він просто робив те, що вважав за правильне. Владислав мав багато планів і задумів, прагнув збудувати власне затишне родинне гніздечко, бути щасливим та успішним. Величезна сміливість, любов до України, любов до сім’ї та скромність – таким насправді був Владислав.
19 липня 2022 року Тимошенко Владислав Васильович загинув при виконанні бойових завдань. Похований захисник України у рідному селі Устя.
Ім’я відважного, сміливого, щирого патріота України Владислава Тимошенка навічно вписане в історію нашої громади. У день пам’яті згадаймо його щирою молитвою, добрим словом, запаленою свічкою, квітами на могилі, бо герої не вмирають доки їх пам’ятають.
