10 серпня 2022 року після важкого поранення отриманого у перший день війни, обірвалась життєва дорога Гринюка Юрія Олександровича. Він був відважним воїном, справжнім патріотом та відданим солдатом України. Служба у Збройних силах України займала особливе місце у його життя. Починав рядовим, мав чимало стрибків із парашута, останні роки служив старшим розвідником військової розвідки. У 2014 році добровольцем пішов захищати Україну на Сході, беручи участь в АТО/ООС. Служив декілька ротацій.
А народився Юрій Гринюк 05 квітня 1972 року у м. Бершадь. Закінчив Бершадську загальноосвітню школу, згодом здобув професію токаря. Юрій був скромною, відповідальною, працьовитою людиною. Працював на різних роботах, був охоронником.
24 лютого 2022 року коли почалася війна росії проти України Юрій зі зброєю в руках став на захист рідної землі. Юрій Гринюк перебував у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Саме 24 лютого у перший день війни ворожа куля наздогнала його та назавжди засіла в легенях. Після важкого поранення Юрій проходив лікування та реабілітацію у Вінниці. У ті дні Юрій отримав страшну і сумну звістку – загинув син Денис, через поранення батько не зміг провести свого сина в останню путь. Юрій Олександрович був переконаний, що вилікується, повернеться у Збройні Сили України та помститься за своїх рідних хлопців та побратимів. За кілька днів до смерті Юрій був на нульовій точці біля Миколаєва. За відмінне виконання бойових завдань, Юрію надали відпустку, і у день, коли мав повертатися на поле бою, підступна смерть зупинила відлік його життєвого шляху. Гринюк Юрій Олександрович раптово помер від ускладнень важкого поранення, яке отримав у перший день війни на Херсонщині біля Антонівського мосту. Йому було лише 50 років.
Пам’ять про Героя-земляка Юрія Гринюка назавжди залишиться в наших серцях! Герої не вмирають! Вічна слава і світла пам‘ять!
