Кошаринецька філія Бершадської публічної бібліотекизапрошуєпереглянути відео презентацію: «Магія плетіння зі штучного ротангу», яку підготувала бібліотекар Кошаринецької філії Світлана Будженко.У загально бібліотечному проєкті «Візерунки» роботи зі штучного ротангу майстрині Альони Плаксій.
Вироби зі штучного ротангу — це поєднання традиційного мистецтва плетіння та сучасних матеріалів. Плетіння зі штучного ротангу — сучасна історія стародавнього ремесла. Дивовижні візерунки, що оживають у руках майстрині Альони Віталіївни Плаксій занурюють у світ краси, витонченості й майстерності рук .
Народилася Альона Віталіївна Плаксій 1 травня 1999 року на Одещині. Навчалася в Білгород-Дністровській філії державного навчального закладу «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування», де здобула фах кухаря-кондитера. Одружена, має доньку Машу та сина Дениса. Її захоплення плетінням з ротангу з’явилось не так давно. До цього її захопленням було виготовлення пастили та інших смаколиків із натуральних інгредієнтів.
Кожне плетіння — це не просто виріб, а візерунок із історією. Штучний ротанг відкриває нові грані творчості, про які розповідає Альона Віталіївна на майстер-класі, що пройшов в бібліотеці. Вироби зі штучного ротангу– це сучасна альтернатива традиційним плетеним речам із природного ротангу, лози чи верби.
Природний ротанг відомий із глибокої давнини. Це ліана з тропічних лісів Південно-Східної Азії. Плетені меблі з ротангу виготовляли ще кілька століть тому в Індонезії, Малайзії, на Філіппінах. У Європу цей матеріал масово почав завозитися у XIX столітті, і ротангові меблі стали ознакою заможних осель та зимових садів. Синтетичний ротанг з’явився у середині ХХ століття. Активно розвивати технологію почали в Європі, зокрема в Німеччині та Італії, а також у США. Уже з 1990-х років виробництво стало масовим, особливо в Китаї та Індонезії.
Штучний ротанг (його ще називають техноротанг, синтетичний ротанг або поліротанг) з’явився набагато пізніше – у середині ХХ століття. Активно розвивати технологію почали в Європі, зокрема в Німеччині та Італії, а також у США. Він був відповіддю на проблему дефіциту та дороговизни натурального ротангу.
Перші промислові плетіння зі штучного матеріалу виготовлялися з поліетилену та поліпропілену. Уже з 1990-х років виробництво стало масовим, особливо в Китаї та Індонезії, які й сьогодні є лідерами.
Технологія виготовлення виробів зі штучного ротангу майже не відрізняється від традиційного лозоплетіння: матеріал розігрівають і переплітають вручну за допомогою каркасів.
Основна ідея — відтворити красу природного плетіння, але зробити матеріал більш стійким до вологи, сонця, перепадів температур.
Зі штучного ротангу виготовляють меблі (столи, стільці, крісла-гойдалки, дивани), кошики, декоративні панелі та навіть інтер’єрні аксесуари.
Запрошуємо познайомитись із мистецтвом плетіння із штучного ротангу. Біблотечний проект «Візерунки» триває і на вас чекають ще чимало зустрічей із майстрами Бершадщини.