24 січня 2025 року минає 125 років від дня народження заслуженого лікаря УРСР, лікаря – хірурга, головного лікаря Бершадської районної лікарні з 1934 по 1962 рр. Будкевича Григррія Яковича. Бершадська публічна бібліотека підготувала відеспогад про лікаря за матеріалами надрукованими на шпальтах газет та краєзнавчих книг.
Будкевич Григорій Якович був досвідченим хірургом, великим гуманістом і патріотом. Своїм обов’язком, крім лікарської практики, лікар вважав активну громадсько-політичну діяльність, вів здоровий спосіб життя, був міцної статури. Головний кредо його життя була допомога хворим, допомога вдень і вночі, без свят і вихідних.
Він був не лише талановитим хірургом, а й умілим керівником і добрим господарем. Це при ньому на території лікарні виріс прекрасний парк, де росли каштани, дуби і клени. Саме про Будкевича Г.Я. можна з упевненістю сказати: «Хірург з великої літери».
Будкевич був людиною виняткової доброти та толерантності, це відчували всі медичні працівники і пацієнти. Він багато часу приділяв спілкуванню з пацієнтами, таким чином міг більше дізнатися про стан хворого: фізіологічний і психологічний. Проте в стосунках з усіма оточуючими ніколи не було фамільярності, він жодного разу не переступив межу професійної етики.
Усе своє життя працював професійно з величезною повагою до людей, умів чітко визначити шляхи і методи досягнення поставлених завдань. За спогадами лікарів ветеранів, Г.Я. Будкевич, повертаючись додому після складних операцій, мав звичку прилягти на диванчик з хірургічним журналом, він багато читав, особливо цікавився різними незвичайними випадками із практики інших лікарів, а потім через 15-20 хвилин вставав і казав: «Піду пройдуся». І це означало лише одне: Будкевич йшов провідати післяопераційних хворих.
Медичні сестри дивувалися із того, що вже сам прихід Будкевича до хворого додавав пацієнту сил і оптимізму, наче його присутність мала лікувальні властивості. І чомусь часто так траплялося, що Будкевич інтуїтивно приходив у хірургію саме в критичну хвилину, саме в той момент, коли була необхідна його допомога – термінова операція, яку міг виконати лише він. Практично живучи через дорогу від хірургічного відділення, він жив у хірургії, його думки завжди були саме там…
Його любов до людей і здатність до самопожертви проявлялась у тривалих годинах, проведених за операційним столом і біля ліжка пацієнта, коли виходжував безнадійних хворих людей, які хотіли жити та боролись проти хвороби разом із лікарем. Енергійності лікаря Будкевича можна було лише позаздрити: він головний лікар, він головний хірург району. Будкевич оперує сам щодня і не один раз, він навчає оперувати інших, молодих колег, консультує хворих, повертає до життя практично приречених, кожної хвилини робить усе, що у людських силах, аби згуртувати колектив лікарні.
Велич його особистості була настільки гігантською, що лише від усвідомлення того, що оперував Будкевич, приходило полегшення та впевненість в одужанні. І сьогодні поміж нас живуть люди, які були його пацієнтами і згадують Григорія Яковича, як свого рятівника. Завдяки своєму таланту та постійному прагненню до удосконалення, Григорій Якович Будкевич повернув до життя тисячі пацієнтів, які і досі пам’ятають руки хірурга від Бога.
Відмінні професійні якості та неперевершена хірургічна майстерність, а ще людяність і працелюбність здобули для Будкевича авторитет серед хворих, що є найвищою відзнакою лікаря. Запрошуємо переглянути відео спогад та згадати лікаря Будкевича Григорія Яковича, чиї руки, серце, розум, талант рятували людей на Бершадщині 30 років.