Народознавчі посиденьки«Андрію, Андрію подаруй надію» відбулися в читальному залі Комунального закладу «Бершадська бібліотека» у форматі народознавчого бібліотечного проекту «Етнодень в бібліотеці». На українські вечорниці завітали учні Бершадського ліцею, члени історичного гуртка «Гіпаніс», керівник Будкевич О.М. та народознавчого «Берегиня», керівник Полуйчак О.І.
В імпровізованій світлиці , де розмістилася українська піч, скриня та довгий святковий стіл, господиня вечорниць – бібліограф-краєзнавець Юлія Маршук знайомила гостей з історією виникнення свята, народними традиціями святкування у давнину. Молодь оглянула книжкову виставку «Із звичаїв рідного краю – вінок український сплітаю» та поринула в атмосферу загадковості, краси і мудрості давніх обрядів.
Чудові музичні вітання звучали у виконанні фольклорного ансамблю «Янголята», керівник Кристина Мураховська. Звучали традиційні для Андріївських вечорниць українські народні пісні: «Чи не той то Омелько», «Добрий вечір дівчино», «По дорозі жук, жук», «Калита».
Заповзяті дівчата та хлопці взяли участь у конкурсах «Вправний козак», «Найкраща господиня», «Я у мами ласунчик» та «Мітла». Під час конкурсів хлопці та дівчата показати свою вправність, ерудованість, хазяйновитість та кмітливість. Не залишились без випробування і викладачі, які на швидкість зав’язували хустки на дівчатах – моделях.
Традиційною розвагою Андріївських вечорниць стало кусання Калити – символу Сонця, добробуту, щедрого та багатого майбутнього життя. Відмінно справився з роллю Пана Калитинського художник бібліотеки Сергій Мазуренко. Хто не спромігся відкусити калиту, мав медове покарання ( в давнину використовували не мед, а сажу).
Завдяки обрядам ворожіння дівчата намагалися вгадати свою майбутню долю та ім’я судженого, проте основним меседжем на вечорницях було спільне бажання якнайшвидше наворожити жадану Перемогу!
На завершення вечорниць усіх чекало смачне частування традиційними українськими стравами, варениками, пиріжками та калитою. Вітаючи присутніх, директор КЗ «Бершадська бібліотека» Людмила Німчук зазначила, що етнодні і далі будуть проводитись у бібліотеці, адже бібліотекарі прагнуть зберегти народні звичаї та обряди, виховати шанобливе ставлення до історичного минулого, повагу та любов до народних традицій, інтерес до вивчення минулого рідного краю. Бо наші звичаї, традиції, вірування- це те, що робить українську націю самобутньою, етнічною і справжньою. Ми щирий, працьовитий, волелюбний, талановитий, сміливий і добрий народ, ніколи не зазіхаємо на чуже, але і своє не дамо забрати. У наших звичаях – мудрість поколінь, душа народу та краса рідної землі, рідної мови та культури. Предки вчили поважати та передавати звичаї та традиції з покоління в покоління. Адже поки вони існують, існує і нація. Тож спільними зусиллями всього українського народу від малого до великого ми віримо, надіємось і здобудемо нашу Перемогу.
