16 червня 2026 року минає рік від дня загибелі захисника України, стрільця-зенітника Національної гвардії України полку «Азов» Лавренюка Олександра Віталійовича.
Лавренюк Олександр Віталійович народився у селищі Глинське, навчався у П’ятківській загальноосвітній школі І –ІІІ ступенів. Вступив до Тульчинського училища, де здобув фах та визначив свій життєвий шлях.
У 2020 році Олександр Лавренюк підписав контракт із Національною гвардією, полком «Азов», і став до лав захисників України. Був дуже активним, товариським, комунікабельним хлопцем. Мав багато друзів, любив свою родину і рідну землю.
Вірний військовій присязі, він загинув 16 червня 2025 року, виконуючи бойове завдання зі стримування російської агресії, на Донеччині, в районі населеного пункту Володимирівка Покровського району. П’ять важких місяців він вважався зниклим безвісти, всі сподівалися на диво… Але експертиза підтвердила його героїчну загибель у бою за Україну. Ми втратили молодого, сміливого, щирого чоловіка, який любив свою землю і віддав за неї найдорожче — своє життя. Йому було лише 26…
14 листопада 2025 року село Флорине і вся Бершадська громада схилили голови перед полеглим захисником Олександром Лавренюком, який до останнього боровся з ворогом за свободу України.
Президент України відзначив мужність, самовідданість, вірність військовій присязі та незламність воїна, який до останнього подиху боронив незалежність і територіальну цілісність нашої держави нагородивши Лавренюка Олександра орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Орден вручено рідним нашого земляка.
Вічна пам’ять і шана Олександру, який віддав життя за Україну, за кожного з нас. Щирі співчуття рідним і близьким!
