Творча доля українського гумориста Остапа Вишні

У Бершадській публічній бібліотеці презентовано відео «Веселенькі були». Відеопрезентація, приурочена  135-річчю від дня народження Остапа Вишні, дозволяє скласти уявлення про долю і доробок митця, краще зрозуміти феномен Остапа Вишні, його роль і місце в літературному процесі ХХ століття.

13 листопада 2024 року виповнюється 135 років від дня народження Остапа Вишні  (1889-1956) – українського сатирика, новеліста, класика українського гумору. Справжнє ім’я Остапа Вишні – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Павло Михайлович навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером.

Остап Вишня жив у бурхливі часи. Він один з тих, кого ми називаємо покоління «Розстріляного відродження». Письменник входив до літературних угруповань «Плуг» і «Гарт». Згодом став головним редактором журналу «Перець». У 1933 році  репресований (за звинуваченням у замаху на Постишева) і ув’язнений на 10 років у радянських таборах. У 1943 році  письменника звільнено.

    Остап Вишня написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Він започаткував у літературі новий жанр – усмішку (різновид гумористичного оповідання, в якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю).

    Остап Вишня був «королем тиражу»,   його багато друкували і в періодичних виданнях, і окремими книгами. Тоді з`явився формат покетбук (дешеві у виробництві книги-метелики), і гуморески Вишні якнайкраще відповідали цьому формату. Заробітки у Вишні на той час були немаленькі.

Знаймо своїх геніїв, плекаймо українське! Бершадська публічна бібліотека завжди радо допомагає у цьому прагненні!