Українські віночки з бабусиної скрині продемонстрували працівники та користувачі Комунального закладу “Бершадська бібліотека” під час фіналу бібліотечного проєкту “Скарби бабусиної скрині”
Українські віночки дівчатка починали носити з трьох років. Перший віночок плела мама, змочувала і купала у росах, коли на небі сонце зійде, а тоді до скрині клала.
Донечці коханій
Квіточки збирала
Добрая матуся,
Долю зазивала,
Коли сонце зійде
З ніченьки чекала,
У досвітніх росах
Квіточки купала,
В затінку сушила.
Все перебирала,
Як сплела віночок –
Долю загадала.
Купальський вінок
Дивами та чарами оповита Купальська ніч, дівчата сплітали вінки, щоб мати міцне здоров’я, вдало вийти заміж або отримати хороший урожай.
Із квіток, що знайшла – польових.
До листочка добавлю листочок,
Ще пшеничних вплету колосків.
Заплету я і мальви, й любисток,
І між них запашний деревій.
Заквітчаю віночок барвінком,
Незабудки добавлю і хміль.
Та пущу я віночок на воду –
Хай по річці далеко пливе.
Хтось побачить у нім мою вроду
Моє щастя до мене прийде…
Коли дівчина підростала до віночка в`язали стрічки. Кожна дівчина знала послідовність вплітання стрічок у віночку. Сором був дівчині, в якої стрічки пов`язані недбало!
Посередені в`язали
КОРИЧНЕВУ стрічку –
Годувальниці землиці
Символ сили вічний,
Пообіч від неї – ЖОВТІ,
Як гаряче сонце,
А ЗЕЛЕНІ обіцяли
Красу й свіжість донці,
Далі йшли БЛАКИТНІ й СИНІ-
По спині, як річки,
Наче небо неозоре,
Як вода в криничках.
Потім стрічечки в`язали
ЖОВТОГАРЯЧІ,
Наче свіжий хліб із печі,
Духмяний, гарячий!
ФІОЛЕТОВІ – то мудрість,
Чіпляли – на згадку,
А МАЛИНОВІ – були
Знаками достатку.
А на БІЛИХ гаптували
Золотом та сріблом
Яснолиций Місяць справа,
Сонечко – наліво.
А ЧЕРВОНІ – знак печалі,
Разом з маком-цвітом,
До вінків своїх в`язали
В пам`ять про убитих.
ВЕСІЛЬНИЙ ВІНОК – найомріяніший та найдивовижніший, загадковий. Сам він був невеличкий, мав лише один рядок квітів, тому виглядав як корона, або діадема. Після весілля за традицією його кріпили на образ Богородиці й потім передавали із покоління в покоління як оберіг.
Я бaрвінку не топтaлa,
А щоранку підливала,
Доленьку виглядала,
Милого чекала.
Благословіть, батько і мати,
Барвінок у вінок вплітати.
Хай барвіночок у вінку не блідне,
Хай життя буде з милим щасливе й не бідне.
На завершення
І весільні, і купальські-
Звичай знали люди, –
Вікові давньослов`янські –
Плели їх повсюди,
Українські ті віночки,
Для себе й сусідів,
Весь квітучий вік дівочий –
Сімдесят сім видів!
Безліч символів, повір`їв,
І легенд прадавніх
Збережемо у віночках
Святкових і славних.