У загальнобібліотечному проекті «Коли хати ще говорили» завідувачка Устянською сільською бібліотекою Ганна Чеханаускас запрошує переглянути відеоролик «Ткацький верстат у батьківській хаті».
Українці – це народ талановитих людей. Звернімося до наших прадавніх традицій: вишиванки, рушники, писанкарство, килимарство, ткацтво .Донедавна кожна жінка традиційно вміла ткати. Ткацтво – одне з найдавніших ремесел, колись було життєво необхідним , а нині є життєдайно чаруючим для мільйонів шанувальників української культури.
Українці вміло ткали тканини з коноплі, льону та кропиви. З давніх-давен україночка у вільний від хліборобських клопотів час ткала, аби встигнути, щоб навесні пишно прибрати до свята хату тканими килимами, рушниками, скатертинами та ряднами. Узорні рядна, покривала, килимки стелили на лави, постіль та підлогу. Скатертинами вкривали столи. У кожній хаті був ткацький верстат. Ткали переважно жінки, а в тих місцевостях, де ткацтво перетворилося на бізнес – на допомогу жінками зголошувались і чоловіки. Це була важка, виснажлива праця, недарма народ склав прислів’я: “З ткача не буде багача”.
У селі Устя збереглася традиція ткацтва, є ткацький станок та родина, яка цим займається. Запрошуємо користувачів поринути у незбагнений, красивий світ ткацьких виробів та відчути енергію давнього українського ремесла.