У проекті «Світлописи минулих літ» – автентичний одяг українок

   

     У форматі   народознавчого  проекту Бершадської публічної бібліотеки «Світлописи минулих літ» презентується автентичний одяг українців і зокрема наших земляків – бершадчан. Бібліотекар Шумилівської  сільської бібліотеки Ольга Подольська  провела  пошукову роботу та краєзнавче дослідження щодо особливостей  стародавнього одягу  українців. Сьогодні до уваги користувачів відео презентація «Вбрання  українок минулого століття», яку підготовлена за напрацюваннями бібліотекаря.   У кожному історико-етнографічному регіоні України вбрання різне, практично кожне село має свою локальну традицію. Єдине, що об’єднує всі регіони, – це сорочка, яка по суті є нижньою білизною.  Одяг українці був святковий буденний, літній та зимовий.

       В українському народному вбрані заплетена та вишита  історична доля народу, його культура і традиції.  Археологічні розкопки свідчать, що український народний костюм з’явився ще в часи Київської Русі. Вже тоді чітко виявлялися регіональні відмінності в одязі. Це, перш за все стосувалося прикрас і орнаментів на сорочках. Про красу та самобутність українського одягу дуже точно сказав  уродженець м. Чугуєві на Харківщині , знаменитий художник, автор картини “Запорожці пишуть листа турецькому султану” Ілля Юхимович Рєпін:“ Ви не повірите, як чарівно одягаються дівчата, парубки теж спритно: … це дійсно народний, зручний і граціозний костюм. А які дукати, моністи, головні убори, квіти! А які обличчя! А яка мова! Просто краса, краса і краса! Велике значення в українському жіночому костюмі відводилося прикрасам. Так, поверх вишиванки одягали намисто , коралі, пацьорки, дукати. Кількість і розмір намистин безпосередньо говорили про фінансове становище родини.

    У Східному Поділлі були  популярні жіночі блузки з білої тонкої тканини на кокетці. Вони вишиваються красивими кольоровими рослинними орнаментами, виконаними гладдю. Особливу увагу у вишивці приділяють багатьом яскравим кольорам. Поверх барвистої широкої спідниці одягався ситцевий фартух, прикрашений шляркой і різнобарвною тасьмою. У чоловічому костюмі звертає на себе увагу біла вишиванка, зшита на кокетці, зі вставкою з дрібних складок – «фальбаночек». Комір-стійка, пазуха та манжети розшиваються багатобарвними рослинними візерунками.

       На Бершадщині найбільш популярною була вишивка низинкою, яка вирізняється  глибиною та змістовністю орнаментів, майстерністю та делікатністю вишивальниць. За способом прокладання вишивальної нитки вона повторює ткання і є досить давньою. Про автентичне вбрання українців наші звичаї традиції більше можна дізнатися переглянувши відео та завітавши до найближчої  бібліотеки.