Бершадська публічна бібліотека до 40-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС підготувала інформаційне повідомлення «Чорнобиль: трагедія, що змінила хід історії» за матеріалами, наданими Українським інститутом національної памяті.
26 квітня 1986 року сталася подія, яка назавжди увійшла в історію людства як найбільша техногенна катастрофа — аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Минуло 40 років, але її наслідки й досі болісно відлунюють у долях людей, у стані довкілля та в історичній пам’яті світу.
Тієї ночі під час експерименту на четвертому енергоблоці сталися два вибухи, які зруйнували реактор. В атмосферу вирвалася величезна кількість радіоактивних речовин. Радіоактивна хмара накрила не лише Україну, а й значну частину Європи — від Білорусі та Польщі до Швеції, Норвегії, Великої Британії та Німеччини. За екологічними наслідками ця аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним забрудненням було охоплено три чверті території Європи.
Чорнобильська трагедія завдала непоправних втрат. За різними оцінками, сотні тисяч людей постраждали від радіації, мільйони отримали небезпечні дози опромінення. Лише у перші місяці після аварії загинули десятки працівників станції, а понад 600 тисяч ліквідаторів ціною власного здоров’я і життя стримували поширення катастрофи. До кінця літа 1986 року з небезпечних територій було евакуйовано понад 90 тисяч осіб.
Особливо болючим є те, що масштаби трагедії довгий час приховувалися радянською владою. Протягом двох днів світ не знав про катастрофу, а населення не отримувало належних рекомендацій щодо безпеки. Навіть першотравневі демонстрації не були скасовані, попри реальну загрозу здоров’ю людей. Така політика замовчування лише поглибила наслідки аварії та підірвала довіру до влади. Чорнобиль став не лише екологічною, а й політичною катастрофою. Він оголив безвідповідальність тоталітарного режиму, став поштовхом до активізації екологічних та національно-демократичних рухів, сприяв формуванню громадянського суспільства і врешті наблизив розпад Радянського Союзу.
Сьогодні зона відчуження залишається символом трагедії та водночас — нагадуванням про ціну людських помилок. Попри високий рівень радіаційного забруднення, тут відновлюється дика природа: сотні видів тварин і рослин пристосувалися до нових умов існування.
Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах:
1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
2 дні світ нічого не знав про вибух.
30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.
90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.
2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала.
У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.
1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.
Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.
14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу «Шахед» (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.
Через чотири десятиліття Чорнобиль не втрачає актуальності. Це — пересторога для всього людства, урок відповідальності, який не має бути забутим. Пам’ять про трагедію об’єднує покоління і спонукає до усвідомлення головної цінності — життя людини.