Село Велика Киріївка засноване у 1651 році, населення – 1829 чол.,
площа – 36,16 км.
Село знаходиться за 7 км від центру громади м. Бершадь, до найближчої залізничної станції Устя– 5 км. У межах Великокиріївської сільської ради – 2680 сільськогосподарських угідь, з них – 1989 га орної землі. Розташувалося воно по обидва береги річки Дохна – притоки Південного Бугу. Селом також протікають малі річки Велика Вільшанка та Синявка.
Етимологію назви населеного пункту детально не з’ясовано. Місцеві краєзнавці пропонують свою версію: від слова «кирея» – козацького одягу (кобеняк, сіряк). Як свідчать археологічні знахідки , тут ІV-ІІІ тис. до н.е. було поселення трипільської культури. Село, ймовірно ,засноване в першій половині ХVІІ ст. Населення станом На 01.01.2003 складало 1987 осіб, з них – чоловічої статі 893 особи, жіночої – 1097 осіб. За 30 років кількість мешканців зменшилась майже на 400 чоловік.
Як свідчать писемні джерела , село в 1651 році було спалене татарами , а в 1673 році – поляками.
У 1702 році в Бершаді була сформована козацька сотня, сотником якої, мабуть, був уродженець Великої Киріївки Лук’ян Гродженко (Гродзенко), яка у складі Брацлавського полку брала участь у визволенні Немирова від польської шляхти.
У 1750 році тут на кошти прихожан було споруджено трикутну дерев’яну церкву. До 1793 року жителі Великої Киріївки були уніатами, пізніше пристали до православ’я.
Фактично з часу заснування село належало багатим польським магнатам: Коротким, Збаразьким, Вишневецьким, Юревичам, Мошинським. До складу села входили хутори Ворони і Стінки (аж до 1959 року).
У 1860 році було відкрито церковнопарафіяльну школу. Нове приміщення для школи збудували в 1897 році. У тому ж році в селі з’явилася перша вчителька Волосевич Ольга Степанівна – дружина збанкрутілого офіцера.
У 1915 році на кошти общини було збудовано нову земську школу, де навчалось 69 учнів.
Відповідно до щорічного реєстру, тоді у селі нараховувалось майже 200 письменних.
У перші роки радянської влади діяв лікнеп, щоденні заняття якого відвідувало біля 40 неписьменних селян.
Мешканці села брали активну участь у боротьбі проти радянської влади, суцільної колективізації тощо.
У 1932 році під час голодомору місцеві представники радянської влади зініціювали арешт, репресії 44 мешканців села, що чинили опір суцільній колективізації. Десятками людей висилали в табори смерті.
У боротьбі проти німецько-фашистських загарбників брали участь 637 селян, 420 солдатів та офіцерів, які були нагороджені орденами та медалями.
20 серпня 1950р. колгоспи ім. Леніна, ім. Сталіна було реорганізовано в один.1960 р. колгосп очолив Палій Василь Васильович. Наступні роки – то роки активного високого зростання добробуту села, розгортання будівництва колгоспних ферм, сільської ради, будинку культури, торгового центру, дитячих ясел та ін.
4 січня 1967р. колгосп очолив Загоруйко Анатолій Григорович. При його головуванні це були найкращі роки в розвитку сільського господарства села, в зростанні добробуту колгоспників аж до нової хвилі реформування системи сільського господарства, в середині 90-х років минулого століття. Майже в кожній колгоспній сім’ї появились телевізори, побутова техніка, автомобілі. Багато односельців за багаторічну працю і здобутки були відзначені урядовими нагородами-орденами і медалями, колгоспу «Маяк» було присвоєно звання колгосп високої культури і землеробства. У 1972 році колишньому голові колгоспу «Маяк» Загоруйку А.Г. присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
З початку повномасштабного вторгення рф в Україну, багато мешканців села Велика Киріївка стали на захист України. На жаль незалежність України захищається ціною життів її захисників. Уже ніколи не повернуться з війни: Гончарук Ігор Андрійович (28.06.94 – 23.06.2022), Данилко Олександр Романович (21.07.1992-30.12.2022), Макаров Сергій Михайлович (21.01.1974-21.03.2023), Мартич Станіслав Федорович (6.11.1998 – 11.05.2022), Непотрібний Юрій Васильович (8.05.1977- 3.03.2023).
У листопаді 2024 року в центрі села було споруджено Дошку пам’яті загиблим героям. В пам’ять про свого єдиного сина Ігоря Гончарука, який загинув, захищаючи нашу країну батьки Андрій та Тамара Гончаруки здійснили його давню мрію та побудували спортивний майданчик у селі Велика Киріївка. Ігор, займався спортом та любив тренувати молодших і завжди мріяв, щоб у його рідному селі був сучасний спортмайданчик, де можна було б грати в різні спортивні ігри. Біля стадіону було висаджено «Алею пам’яті» в честь загиблих героїв, які поклали своє життя захищаючи свободу та незалежність України.
На даний час староста села Велика Киріївка – Сташко Петро Михайлович.
Успішно функціонують загальноосвітня школа, зараз Великокиріївська гімназія, Великокиріївська філія Бершадської публічної бібліотеки та Великокиріївська філія Бершадського ЦКД, дитячий садок, фельдшерський пункт, відділення укрпошти.
Підготувала: Наталя БЕРНАЦЬКА – завідувачка Великокиріївської філії Бершадської публічної бібліотеки, квітень 2025
