Історія села Кидрасівка

Село Кидрасівка – мальовниче подільське село, розташоване на території Вінницької області                                                                                             

Село Кидрасівка – мальовниче подільське село, розташоване на території Вінницької області                                                                                             

Середня висота над рівнем моря -137м                        

Площа населеного пункту – 270,1 га                                                         

Загальна кількість населення  на даний час – 341 особа                                                                                                                              

Село розташоване в низовині невеликої річки Романівка, притоки річки Яланець. Неподалік від села проходить межа трьох областей – Вінницької, Кіровоградської та Одеської. Характерним для села є нерудні корисні копалини. Є достатні запаси глини та кварцевих пісків.

    Як свідчать археологічні дані, люди в цьому селі жили дуже давно. З переказів відомо, що в середині XVII ст. село перебувало під владою турків. В день Великодня, коли більша частина людей зійшлась до церкви, вороги закрили їх там і вирізали всіх. Залишились тільки ті, які не були в церкві і їм вдалось втекти в ліс, або очерет. Кажуть, що кров людська текла від церкви аж до долини, а стіни самої церкви були всі обприскані кров’ю.                                   Церква була дерев’яна, вона слугувала людям ще довгий час. За радянських часів у ній певний період зберігали збіжжя. У 1970-х роках за вказівкою     ЦК КПРС церкву було зруйновано. Люди боялися брати участь у цьому процесі, бо це місце було святе. На це йшли партійні активісти. Жителі розповідають, що члени цих родин невдовзі понесли тяжкі покарання. Люди вірять, що ці покарання були від Бога.

    Документальних відомостей щодо назви села немає. За розповідями старожилів населений пункт спершу іменувався Кедрами, але на мапах      XIX ст. село значиться, як Кедрашівка.  Кажуть, що в давнину турками було захоплено в полон трьох  козаків, яким вдалось утекти і залишитись на цих землях. Один із них мав прізвисько «Кедр» чи «Кедря». Можливо від цього поселення й отримало назву Кедрашівка. На початку ХХ ст. в документах уже значилося, як Кідрасовка. Згодом село отримало сучасну назву Кидрасівка. За другою версією краєзнавців є свідчення, що село молодше, йому приблизно 250 років.                                                                                                             Село в свої часи входило до Чечельницького, Ольгопільського, Бершадського районів, а з 2020 року, в зв’язку з ліквідацією Бершадського району, село увійшло  до складу Гайсинського району.                                                                З середини 1920-х років почали створювати сільськогосподарські артілі, товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи), колгоспи. На території села було утворено три колгоспи – ім.Любченка, ім.Молотова та ім.Кірова. Десь через рік колгосп ім.Любченка увійшов до складу колгоспу ім.Кірова.               Під час Голодомору 1932-1933 р.р., за свідченням очевидців, в селі постраждало близько 80 сімей та кілька десятків жителів померли.

З липня 1941 року село перебувало під окупацією румунів. В селі діяв партизанський загін під керівництвом  С,О.Печеного. У Другій світовій війні з Кидрасівки загинуло на фронтах і пропало безвісти 118 чоловік.  Уродженець села Д.А.Ковальчук, який особистою хоробрістю запалював бійців на штурм ворожих окопів, брав участь у відбитті 16 сильних атак ворога протягом доби при форсуванні Дунаю в грудні 1944 року, був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.                                                      14 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили село від окупантів.

Не обминув село і голод 1946-1947 р.р., від якого померли декілька мешканців Кидрасівки.

В повоєнні роки були реорганізовані колгоспи ім. Ворошилова та імені Молотова. В 1950-1953 р.р. колгосп ім. Ворошилова очолював Д.А.Ковальчук.                                                                                                           У 1959 році було з’єднано два села – Кидрасівку і Голдашівку в одну сільську раду. Село належало до Голдашівської сільської ради. Новостворений колгосп мав назву «Червона Зірка»

У 1968 році в Кидрасівці збудовано школу.

У 1980 році, за бажанням громадян села, Кидрасівку знову було відділено  від Голдашівки і утворено колгосп ім.Калініна. Головою колгоспу був П.П.Заморський. За його керівництва споруджено нові корівники, складські приміщення, будинок культури, Меморіальний комплекс загиблим землякам у Другій  Світовій війні, новий адмінбудинок, будинки для спеціалістів, їдальню, прокладено по селу дороги з твердим покриттям і т.ін.

У 1990 році у Кидрасівці відбулись вибори до новоствореної сільської ради. Сільським головою громада обрала Петра Миколайовича Третяка

У 1991 році громадяни села на Всеукраїнському референдумі проголосували за підтвердження Акту  проголошення незалежності України                         На території села в даний час функціонує початкова школа, Кидрасівська філія Бершадського ЦКД , Кидрасівська філія Бершадської публічної бібліотеки, ФАП, дитячий садок, ФГ «Кидрасівське», ФГ «Струмок», ФГ «Прометей», магазин «Кедр».                                                    

      У 2001 р. за ініціативи та підтримки братів Григорія Михайловича та Дмитра Михайловича Заболотних зведено храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці, який  забезпечує духовні потреби села.

Нині історія села тісно переплітається з історією країни. В умовах російсько-української війни, що триває, громада стала важливим осередком для підтримки ЗСУ, волонтерської діяльності, частиною великої боротьби за незалежність. Великою втратою для села стала загибель воїна-захисника односельця Юрія Тихого, який загинув, захищаючи Україну.

Найвидатнішими пам’ятками архітектури села є пам’ятка археології на північно-західній окраїні села – поселення Трипільської культури IV-III тис. до н.е., стара будівля панського маєтку.  Пам’ятка історії – братська могила   3-х невідомих солдат на сільському кладовищі, пам’ятка історії – одиночна могила О.С.Баранюка, воїна-афганця та обеліск на іменному полі,  пам’ятка історії – меморіальний комплекс воїнам-односельчанам, які загинули в роки Другої світової війни.

Сьогодні Кидрасівка є типовим українським селом, яке зберігає свою історичну спадщину і традиції. Мешканці села в основному займаються  сільським господарством: вирощують зернові культури, овочі, займаються тваринництвом.  Із середини 50-х років минулого століття в селі побутує традиційне народне ремесло – в’язання віників із сорго. Це ремесло занесене до місцевого та обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

  З 2020 року функціонує Кидрасівський старостат, староста Малаховський Василь Андрійович .

Кидрасівка – мальовниче подільське село з прекрасним розмаїтим краєвидом, яке населяють чудові працьовиті і невтомні люди.

 Підготувала: Ніна ЗАБОЛОТНА – бібліотекар Кидрасівської філії Бершадської публічної бібліотеки