Анатолій Матвієнко – політик, добродій, поет душею

З нагоди 70-річчя від дня народження Анатолія Сергійовича Матвієнка в Комунальному закладі  «Бершадська бібліотека»  презентується  виставка-спогад  «Анатолій Матвієнко – людина-епоха». Колишній голова Вінницької облдержадміністрації, народний депутат України 5-ти скликань, голова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, президент Інституту відкритої політики – Анатолій Матвієнко  був особистістю харизматичною, яскравою. Він вроджений лідер, палкий шанувальник поезії, театру, живопису, меценат, добродій за складом душі.

Народився Анатолій Сергійович 22 березня 1953 року в місті Бершадь у скромній родині. Мати Марія Павлівна працювала на місцевій меблевий фабриці бухгалтером, а батько Сергій Кузьмович там же робітником.

Навчався у Бершадській середній школі №1. Далі були студентські роки.  У 1975 році Анатолій Матвієнко закінчує сільськогосподарський інститут, отримує диплом інженера-механіка та повертається на малу Батьківщину. Невдовзі одружується з галичанкою Ольгою. Молодий інженер завідував гаражем, працював механіком районного будівельного управління. У 1977році його обирають першим секретарем Бершадського райкому комсомолу. У молодому спеціалістові, залюбленому в книги та футбол вже тоді розпізнали природжені риси лідера, і це визначило його подальшу долю.

У 1980 році Анатолія Сергійовича   обирають другим секретарем Вінницького обкому ЛКСМУ. Родина переїжджає до Вінниці, отримує ключі від свого першого родинного помешкання. У Матвієнків народжується двоє синів Віктор та Павло.

У 1989 році під час перебудови Анатолія Сергійовича обирають першим секретарем ЦК ЛКСМ, незабаром його обирають народним депутатом України першого скликання від Бершадського виборчого округу № 30.

З червня 1996 по березень 1998 року Анатолій Матвієнко очолює Вінницьку облдержадміністрацію. Відомий політик і господарник докладає чимало зусиль для збільшення продуктивності агропромислового комплексу області. Матвієнко був лідером декількох партій – НДП, УРП, «Собор» та заступником голови партії «Українська платформа». Наш земляк докладав максимум зусиль для об’єднання партій демократичного спрямування, згуртування сил національного порятунку.

Багато діячів літератури та мистецтва вдячні політику за підтримку. У 1994 році Матвієнко створив і очолив Фонд підтримки розвитку мистецтв України, діяльність якого була спрямована на допомогу творчим колективам, молодим талановитим особистостям. У творчих колах добре відомо про діяльність благодійного фонду «Україна Інкогніта» (Президент – Анатолій Матвієнко, генеральний директор – Дмитро Стус).

За сприяння фонду видрукувано поетичні збірки В. Забаштанського, Г. Чубач, В. Сторожук, Н. Струтинської, А. Колісника, М. Біденка, багатьох авторів з Вінниччини і не тільки. Серед багатьох добрих справ фонду – й екологічні, просвітницькі акції. Виняткова роль А. Матвієнка у вшануванні пам’яті видатного українського поета, Героя України, політв’язня Василя Стуса.

Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1988), Орденом Святого архістратига Божого Михаїла (січень), орденом «За заслуги» ІІІ ст., мав науковий ступінь кандидата наук.

На міському кладовищі з ініціативи та за кошти Анатолія Сергійовича була побудований храм Успіння Пресвятої Богородиці, який за заповітом нашого земляка мала успадкувати громада Єдиної Помісної Православної церкви після отримання автокефалії.  

На сесії Бершадської міської ради депутатами було прийнято рішення Бершадському ліцею №1 присвоїти ім’я Анатолія Матвієнко.

Життєвим кредом Анатолія Матвієнка було пробуджувати українців гордість за історію свого роду й народу, глибинне усвідомлення ними ідеї соборності всіх українських земель та віри в те, що тільки праця і любов, злагода і чистота помислів зробить наше життя заможним, щасливим, достойним.