Завідувач П’ятківською сільською бібліотекою Оксана Тюхтій організувала презентацію п’ятківських старожитностей у рамках загально бібліотечного проекту «Скарби бабусиної скрині».
Скриня – символ заможності, збереження сімейних і родинних традицій, поваги до праці й духу предків. До середини ХХ ст. неодмінним атрибутом українського сільського весілля була скриня, куди складали одяг, рушники, полотно – увесь посаг молодої. Посаг починали готувати завчасно, невдовзі після народження дочки. Вишивані сорочки, спідниці, керсетки, пояси, рушники, намиста – все це мати спочатку зберігала у своїй скрині. А років з п’ятнадцяти дочці справляли власну. Найчастіше її купували на ярмарку.
Весільна скриня не лише зберігала майно нареченої – вона таїла в собі дівочі мрії про майбутню долю, про заміжжя. Скриня з її змістом символізувала працьовитість молодої та її родини, адже більшість речей, які в ній зберігалися, виготовляли власноручно.
Всередині скрині, вздовж бічної сторони, кріпилася прямокутна коробочка-прискринок – для зберігання дрібних цінних речей, грошей, прикрас, голок, ниток і навіть зілля. Прискринок закривався на потаємні дерев’яні засувки.
Скрині поділяються на: скрині-столи (вищі від звичайних, з довгою стільницею, не прикріпленою до коробки), лави-скрині з твердими дерев’яними спинками, весільні, звичайні (з випуклим віком), дорожні, господарські, цехові, церковні. «Кадовби» – скрині, видовбані в дереві, накриті прямокутним віком. «Бодні» – невисокі кадушки, довбані або складені з клепок та обручів. Часто скрині мали фігурну раму (підніжки). Прикрашалися скрині розписом, різьбленням, доповнювалися металевим окуттям.
У кожному регіоні України були свої скрині. На Поділлі переважали не мальовані скрині, а прикрашені металевим окуттям різноманітних профілів. Вони називалися кованими. Про такі скрині часто згадується у народних піснях, як, наприклад, у старовинній колядці:«У тебе скрині все ковані, у них червінці не раховані».
Скриня представлена в нашій презентації, належала родині Паламарів із села П’ятківка. Складала скриню бабуся Федора для своїх дочок Тодоски, Ганни та Люби. Зберігала скриню в своїй оселі Паламар Ганна, якій у цьому році виповнюється 90 років. Походження скрині нам не відоме, чи вона була придбана десь, чи виготовлена дідусем Парфеном. Але учасникам презентації дуже цікаво було ознайомитись з її вмістом і таким чином доторкнутися до правічної нашої історії і традицій української нації.