Віталій  Король був рішучим та сміливим воїном

18  жовтня минає рік від дня загибелі захисника України Віталія Короля з Бирлівки.

 Король Віталій Васильович народився 19 серпня 1993 року у с. Хотячів Володимирського району Волинської області. Навчався у загальноосвітній школі І-ІІ ступенів і закінчив 9 класів. Продовжив навчання в Устинузькому ліцеї. У 2013 році закінчив Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка».

   Доля  Віталія була нелегкою, у віці 5 років він трагічно втратив батька, його мати залишилася вдовою ще з його меншим братом і сестрою. У віці 18 років він втрачає маму. Віталій став опорою для меншої сестри Віти, брата Юрія та бабусі, яка в подальшому ними опікувалися. Попри все він знайшов своє щастя та зустрів свою майбутню дружину Інну, вона і стала для нього підтримкою. Вони одружилися і народили синочка – Володимира.

   Під час повномасштабного вторгнення, працюючи за кордоном, Віталій вирішує повернутися додому, щоб бути поруч зі своїми близькими. Мобілізований до лав Збройних сил України  у серпні  2024 року на службу оператором безпілотних апаратів. Мав позивний «Купе».

      З 23 серпня по 26 вересня 2024  року проходив підготовку за програмою БЗВП ВОС-100 на території Великої Британії. 30 вересня 2024 року  вступив до 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша (рота ударних безпілотних авіаційних комплексів — підрозділ «Шершні Довбуша»).

   Віталій Король знищував противника за допомогою дронів. Мав три бойові виходи, вісім днів на передових позиціях. Завдяки його рішучості, професіоналізму та злагодженій роботі вдалося знищити 72 одиниці живої сили противника та 4 одиниці техніки.

 18 жовтня 2024 року солдат Король Віталій Васильович загинув внаслідок мінно- вибухової травми несумісної з життям, виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини в районі н.п.Селидове Покровського району Донецької області. Віталій був люблячим чоловіком, найкращим батьком, онуком, братом, другом та побратимом.

Молодий, енергійний, сміливий, товариський, надійний, добрий, люблячий – таким Віталій залишиться в памʼяті молодої дружини, маленького синочка та всіх рідних і близьких. Він поклав своє життя заради нашого права на вільне та щасливе майбутнє, навіки вписавши своє ім’я в історію України.

Добра, світла пам’ять про Героя та вдячність за подвиг назавжди залишається у наших серцях. Щирі співчуття рідним. Ця важка втрата відгукнулася в серцях кожного, хто знав Віталія…

Вічна слава Герою України!