Олег Тарахкало  був відданим бійцем, щирим українцем і патріотом

  13 квітня минає перша річниця від дня загибелі нашого земляка Тарахкала Олега Леонідовича.  Він народився у с. Красносілка  04  червня 1976  року, зростав надійним помічником, вихованим та добрим хлопчиком. Разом  з братом Володимирем обрали шлях служити Батьківщині, вирішивши, що їх призначення  на цій землі – бути військовими, стояти на захисті рідної країни. Олег навчався та успішно закінчив три  вищих учбових заклади: Одеський інститут сухопутних військ, Київський університет економіки та права  КРОК, Університет  фінансів та митної справи.

   Останній період працював старшим  інспектором  Митної Служби України в м. Київ, маючи  звання-майор. Олег Тарахкало, кадровий офіцер управління тактичного рівня, а ще — головний державний інспектор відділу запобігання та протидії контрабанді наркотиків і зброї та кінологічного забезпечення Київської митниці. Олег був надійним товаришем, 15 років він прослужив в Київській митниці.

   У жовтні 2014 року, після вторгнення росії, Олег пішов захищати Україну. Жовтень 2014 — це бойові дії, облога та деблокування на 32-ому блокпосту на „Бахмутці“ (траса Лисичанськ-Луганськ), а потім батальйон особливого призначення Національної Гвардії». За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.03.2015).

Згадуючи  події жовтня 2014 року Олег Леонідович зазначав, що  лише з нашими хлопцями, справжніми побратимами  можна відбити будь-якого ворога. У  2014  тоді вони прийшли майже непідготовленими. Але у них всередині був стрижень. Тому й вистояли в тих нелюдських умовах (після взяття в облогу бійці вимушені були два тижні обходитись без води). І наш український народ зможе вистояти і перемогти тільки тоді, коли знайде в собі цей стрижень, – говорив Олег Леонідович. – Треба тільки пам’ятати, завдяки чому ми можемо зберегтися як нація: традиції, віра та мова.

    З перших днів війни Олег Тарахкало знову став до зброї, при наступі на Київ обороняв столицю, а потім рвонув на передову, під Ізюм. Перший тривожний дзвоник пролунав пізньою весною, серед колег почали ширитися чутки, що Олег не виходить на зв’язок. 4 червня, у свій день народження, він в жоден спосіб не вийшов на зв’язок, це вже був набат.

03 листопада   2022 року надійшла трагічна звістка  у нашу громаду, підтвердилася  смерть нашого земляка, мужнього воїна, люблячого батька, сина, брата, чоловіка, товариша і просто доброї та життєрадісної людини –ТАРАХКАЛО ОЛЕГА ЛЕОНІДОВИЧА, який героїчно загинув 13  квітня  2022 року  на Харківщині, захищаючи нашу рідну землю від ворога.

Оле́г Леоні́дович Тара́хкало – учасник російсько-української війни, прожив  коротке  життя , був  відданим та професійним бійцем,  щирим українцем, патріотом своєї держави, вболівав за долю рідного краю та  України, боровся за правду і мир, оберігав наше світле майбутнє. У військового залишилися дружина та двоє синів – Нікіта та Юрій.

  Герої не вмирають!