У Комунальному закладі «Бершадська бібліотека» проведено бібліографічний огляд літератури «Степан Руданський – подільський сміхотворець». Захід відбувся з нагоди 189-ї річниці від дня народження Степана Васильовича Руданського (6.01.1834 – 03.05.1873)
У фондах «Бершадської бібліотеки» є збірки творів Степана Руданського виданих у різні роки та література про його життя та творчість. У щоквартальних виданнях Вінницького обласного центру народної творчості «Світлиця» розміщені матеріали про вшанування пам’яті видатного земляка, розповіді про проведення Всеукраїнських свят сатири та гумору ім. С. Руданського у рідних Хомутинцях та місті Калинівка. Запрошуємо поціновувачів гумору Руданського ознайомитись з його творчістю, завітавши до бібліотеки.
Довідково: Степан Руданський — український поет, сатирик, лікар, перекладач античної літератури, громадський діяч. Автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику. Він був основоположником жанру співомовки в українській літературі.
Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1834 в селі Хомутинці Вінницького повіту в родині сільського священика. Початкову освіту отримав у дяка. У 8 років батьки віддали Степана Руданського до Шаргородської духовної школи-бурси (1842–1849). Згодом навчався у Подільській духовній семінарії у Кам’янці-Подільському (1849–1855).
В 1856 році Степан Руданський приїздить до Петербурга і проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної. У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа». У 1859 році він почав друкуватися. Писав в жанрі романтичної балади («Розбійник», «Вечорниці», «Упир», «Розмай» та ін.), в них помітний вплив фольклору й Т.Шевченка. Руданський згодом перейшов до громадянської поезії, засудження кріпацтва
Після закінчення академії Степан Руданський одержав призначення працювати повітовим лікарем на південному побережжі Криму, куди він і приїхав 1861 року. У 1861–1873 рр. (тобто 12 років) Руданський працював міським лікарем в Ялті, а також лікарем у маєтках князя Воронцова.
Степан Руданський перекладав з античної літератури (Гомер, Вергілій). У 1869 році його обрали почесним мировим суддею Сімферопольсько-ялтинського мирового округу, бо він був хорошим лікарем і відмінно виконував свої професійні обов’язки. Влітку 1872 року в Криму спалахнула епідемія холери, і Руданський взявся винищувати джерела інфекції і сам захворів. Напружена робота, загальне ослаблення організму викликали загострення давнього недуги – туберкульозу легенів.
У 39-ти річному віці 21 квітня 1873 року Степан Руданський помер у Ялті внаслідок спалаху епідемії холери. Поховано його на узгір’ї масандрівського кладовища Ялти. У 1851–1860 роках Степан Руданський створив три рукописні збірки «Співомовок».
