Комунальний заклад «Бершадська бібліотека» презентує виставку-портрет до 150- річниці від дня народження Соломії Крушельницької – відомої української оперної співачки. Вона була – довершеною гармонією… Винятково сильне і приємне сопрано, вроджений акторський талант, досконале виконавське мистецтво, краса фізична і духовна. Соломію Крушельницьку досі вважають неперевершеною оперною дівою, яка перетворювала кожну виставу на неповторне мистецьке явище, те, що означало «тріумф». Про неї знав весь світ. Свої особисті концерти Соломія завжди закінчувала українськими народними піснями. Соломію Крушельницьку називають «ідеальною співачкою».
На долю співачки випала велика праця, велика слава і велика любов. Вона була дуже відомою і вільною у своїх діях, але війна і обставини зробили її заручницею радянської влади. Співачка завжди наголошувала, що вона українка, але в незалежній Україні не так багато встигли зробити для її пам’яті.
Народилася оперна діва 23 вересня 1872 року в сім’ї греко-католицького священника у селі Білявинці на Тернопільщині, походить зі шляхетного українського роду Крушельницьких. Співати Соломія почала дуже рано й усі відзначали її виняткові здібності і дуже приємний голос. Соломія Крушельницька основи музичної підготовки отримала в Тернопільській класичній гімназії, також навчалася у Тернопільській школі товариства «Приятелі музики». У центрі Тернополя тепер стоїть пам’ятник Соломії Крушельницькій. У 1891 році Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Її наставником був відомий професор Валерій Висоцький. Закінчивши консерваторію, восени 1893 року Крушельницька їде до Італії, де навчається співу у Фауста Креспі і драматичному мистецтву в професора Конті.
У 1894 році Крушельницька тріумфально виступає у Львові, а далі здобуває гарячу прихильність поціновувачів опери у Кракові та Варшаві… Так почався шлях неперевершеної оперної виконавиці. «Її голос – сильне, соковите і дзвінке драматичне сопрано, здатний до різноманітних вокальних відтінків. Крушельницька зачарувала своїм мистецтвом провідні оперні центри світу: Мілан, Рим і Неаполь, Париж і Ніцу, Санкт-Петербург, Краків і Варшаву, Одесу і рідний для неї Львів, Нью-Йорк, Буенос-Айрес і Сантьяго.
В Італії Соломія Крушельницька познайомилася із адвокатом Чезаре Річчоні, незабаром пара одружилася. Разом вони прожили щасливих 26 років подружнього життя на батьківщині чоловіка – у містечку Віареджо, в італійській Тоскані. Після смерті чоловіка у 1936 році, Соломія Крушельницька у 1939 році поїхала в Галичину провідати рідних і тут її застала Друга світова війна. До Західної України прийшли «совєти», і велика артистка, яку знав весь світ, стала «заручницею» нової влади. Лише погодившись на продаж на користь СРСР їхньої із покійним чоловіком тосканської вілли, вона отримала громадянство. Посольство СРСР в Італії віллу Річчоні і Крушельницької вигідно продало, виплативши всесвітньовідомій співачці лише мізерну частину від отриманого. За життя Соломію Крушельницьку здебільшого називали Саломеєю і вона себе так називала. Це ім’я зазначене і в документі про хрещення.
Померла Соломія Крушельницька 16 листопада 1952 року і похована на Личаківському кладовищі поруч із могилою Івана Франка. Наприкінці 80-х років був створений музично-меморіальний музей Крушельницької, який у 1995 році набув статусу самостійної державної установи.
