Історія Кидрасівської сільської бібліотеки

Кидрасівська сільська   бібліотека.

          Адреса бібліотеки:Україна. 24465 Вінницька область,

Бершадський район, с. Кидрасівка, вул., Ковальчука,1

Режим роботи: бібліотека працює  13.00-17.00 год.

Вихідні дні: неділя, понеділок.

Заснована бібліотека 1923 році як хата – читальня.

Фонд бібліотеки: 6 045 прим. книг

Проектна діяльність бібліотеки – 0

Літературний гурток «Світлячок» для дошкільників і читачів – дітей молодшого шкільного віку. Мета – розширити  уявлення юних читачів про бібліотеку, сприяти розвитку  допитливості і інтересу до книжок, формувати  читацькі  смаки; виховувати любов та бережливе ставлення до книг.

Сторінки історії:

В ХІХ столітті книгозбірні діяли при церквах. Збереглися відомості про священика з с. Кидрасівка Симеона Ніколаєвського, який жертвуючи свої кошти, створив при церкві книгозбірню для парафіян. Фонд її складався  з Св. Письма, Старого  і Нового Завіту, Короткої  і Повної іс­торії  Катехізису, Догматичного Богослов’я Преосвященного Антонія, ви­писаних та надісланих Консисторією. Інших книг за відсутності коштів церква не могла придбати.

Священика також тимчасово було обрано бібліотекарем для зібрання пожертв з священників Ольгопільського повіту  в розмірі 2 руб. сріблом для створення окружної бібліотеки якою б користувалися як священики так і парафіяни. У Правилах для окружної бібліотеки бібліотекар обирався терміном на три роки.

            Священиком – бібліотекаремСимеоном Ніколаєвським щороку, у листопаді, складався список книг і журналів, не­обхідних бібліотеці і пропонувався на розгляд 18 священнослужителів округу, які брали участь у заснуванні бібліотеки. Для замовлення книг, а також для запису надходжень та витрат коштів, внесених духовенством на книго­збірню, бібліотекареві видавалися прошнуровані книги, скріплені під­писом та печаткою благочинного,  які він був зобов’язаний наприкінці кож­ного року представляти на ревізію двом обраним священикам. Літературу для читання видавали під розписку в особливій книзі. За втрату книги читач повинен був внести суму її вартості, яку бібліотекар негайно від­силав для придбання такої ж. Наприкінці року бібліотекар мав надсилати циркулярно звіт про стан справ у бібліотеці, аналізувати запити читачів і відповідно до них замовляти нову літературу. Важливим питанням був термін користування книгою. Цей термін не повинен бути більше одного місяця. За кожний прострочений день винний платив по 3 коп. сріблом.

В ХХ столітті  велику  роль  в  духовному  розвитку населення після завершення громадянської війни і встановлення радянської влади в селі  відіграли  лікнепи – школи  з ліквідації неписьменності  серед  дорослого  населення. Перед комітетом незаможних селян ставилося завдання  подбати про те , аби діти шкільного віку , а також дорослі неграмотні ходили в школу, для чого діяла постанова про накладання штрафу як на тих батьків, які не посилали своїх дітей до школи , так і  на тих неграмотних дорослих, що не хотіли вчитись. Тому ввечері, після  роботи  літні  селяни і селянки опановували  грамоту.  При сільбуді діяла читальня, яка була створена в 1923 році. Книжковий фонд хати – читальні складався з декількох десятків книг та газети «Вісті» ((тепер «Бершадський край»).

Тут активістами села на громадських засадах проводились лекції, голосні читання, обговорення актуальних питань з міжнародного становища, організації сільськогосподарських артілей, кредит тощо. Зарплата вчителям і агітаторам не видавалася. Видавалися  продовольчі пайки, чорнило, папір. В сільбуді, хаті-читальні, червоних  кутках проводилась агрономічна пропаганда з проведення весняних посівних і осінніх збиральних  кампаній. Концерти – мітинги проводились 1 – 2 травня до Міжнародного дня солідарності трудящих, роковин Жовтневої революції, призову на військову службу.

В 1932 році  представники місцевої влади закрили православний храм Різдва Пресвятої Богородиці і перемістили туди сільбуд і читальню.

В  селі  Кидрасівці  після Великої Вітчизняної війни бібліотека  знаходилась в  невеличкому  будинку. В  одній  половині  знаходилося  правління колгоспу  імені  Молотова,   в  другій  половині  була  бібліотека. Бібліотекарем  була  Запорожець  Надія  Ясонівна  1921 р. н. з семирічною  освітою.

Бібліотекар  працювала  за  мізерну  плату. В  бібліотеці  в  1950  році  уже  нараховувалось  більше  1000 примірників книг. Надія  Ясонівна  працювала  бібліотекарем 18 років. Лекції, бесіди, тематичні  вечори , вистави, зустрічі  з  передовиками   виробництва  сприяли  дальшому  зростанню  загальноосвітнього  і  культурного  рівня  населення.

В  1968 році  бібліотеку  очолив  Смирнов  Анатолій  Миколайович. На  той  час  у  бібліотеці  нараховувалось біля  6 тисяч  примірників книг. До 1975 року на придбання літератури виділялися незначні кошти з культфондів колгоспу «Червона Зірка». В  селі  проживало  більше  1500 чоловік  населення.

Високий  культурний  рівень  яскраво  проявлявся  в розквіті  народної  творчості. В  гуртках  художньої  самодіяльності  при  клубі  брала участь молодь села.

В грудні 1978 року бібліотека ввійшла в склад Бершадської централізованої бібліотечної системи.

З 1983 року бібліотека знаходиться в приміщенні сільськогобудинку культури. В осінньо – зимовий період опалюється каміном.

З 2.01. 2002 року бібліотека передана на утримання за кошти з бюджету сільської ради.

           В  1980 – 2005 роках в  сільській  бібліотеці  працювала  Ковальчук  Ганна  Семенівна. Заочно закінчила Тульчинське училище культури і набула фахову освіту бібліотекаря. Вона  вела  активну  громадську  освітню  роботу  серед  населення  села, учнівського  колективу  та  молоді. На  той  час  у  фонді  бібліотеки  було  близько  18 000 примірників книг .

Чорновіл Анатолій Пантелеймонович, агроном за освітою, очолював бібліотеку з 2006 року по листопад 2008 року. Для організації дозвілля дітей і молоді при бібліотеці працював  гурток шахово – шашкової гри, проводились літературно – музичні години.

З 17.11.2008 року бібліотекарем працюю я, Беник Надія Семенівна. За освітою вчитель української мови і літератури.

За  роки фінансової кризи  в Україні  скоротились  надходження літератури  до  бібліотеки. З фонду бібліотеки було  вилучено багато  примірників  неактуальної і зношеної літератури. На  даний  період  в  бібліотеці  нараховується  6 073 книги. Надходить 10 назв періодичних  видань, які передплачуються за кошти  бюджету сільської ради. В їх перелік входять 5 видань для різних груп читачів. Діти мають змогу прочитати в бібліотеці  журнали «Яблунька», «Малятко», «Маленька фея», «Юная леди», газету «Казковий вечір».  Для поповнення фонду літературою проводжу серед читачів акцію «Подаруй бібліотеці нову книгу». Фермер Петро Михайлович Третяк подарував читачам бібліотеки 22 книги.

Бібліотека   обслуговує  252 читачі, видає більше 5 тисяч книг. Середнє відвідування одного читача шість раз в рік .

Користувачі бібліотеки: жителі села, працівники сільського

господарства, службовці, вчителі , учні ЗОШ, пенсіонери

На  території  села  працює  загальноосвітня  школа 1-2 ступенів,  фельдшерсько – акушерський пункт, Будинок  культури,  дитячий  садок. В  школі  навчаються  34 учні.

Бібліотека співпрацює  з установами села

Спектр діяльності бібліотеки широкий. В бібліотеці можна переглянути газети, журнали. Знайти потрібну інформацію в енциклопедіях. Скористатися інформацією про роботу місцевої влади зі стенду «Бібліотека. Влада. Інформація».

Приймаю участь в підготовці та проведенні літературних ранків в школі до Міжнародного жіночого дня «Матусю рідна й дорога – це свято я тобі дарую», новорічних і різдвяних свят «З Новим роком усіх вітайте, святу ніч в колядці згадайте», до шевченківських днів «Тарас Шевченко – геній українського народу».

До Міжнародного дня захисту дітей з участю бібліотеки, спонсорів – сільського голови В.І. Беника, фермерів П.М. Третяка,  В.М. Гумена  проходить для дошкільників свято «Чарівна й радісна пора , коли сміється дітвора» .

Спільно з читачами бібліотеки Шарко К .П. і Заболотною Т.М. Лиховидом А.В. зібрано матеріали та зроблено короткий історико – краєзнавчий опис села, спогади  жителів села про голодомор 1932 – 1933 рр. , які ввійшли в книги «Міста і села України. Вінницька область», «Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932- 1933 років  в Україні. Вінницька область», а також  в книгу місцевого краєзнавця

Г. Погончика «Голодомор 1932 -1933 рр. на Бершадщині» .

Для  популяризації книг серед читачів оформляються  книжкові виставки «І знову класика з полиць іде донас», «Обери здоровий спосіб життя», «Рослини – символи  України», «Калейдоскоп професій», «Світ наших захоплень» тощо.

            При бібліотецідієлітературний гурток «Світлячок» для дошкільників і читачів – дітей молодшого шкільного віку. Мета :розширити  уявлення юних читачів про бібліотеку, сприяти розвитку  допитливості і інтересу до книжок, формувати  читацькі  смаки; виховувати любов та бережливе ставлення до книг.

Беник  Надія  Семенівна Бібліотекар Кидрасівської сільської бібліотеки

К-02-г

Конкурс малюнків  «Чарівна й радісна пора, коли сміється дітвора» .

К-03и.

Бібліотекар Кидрасівської  сільської бібліотеки  Беник  Надія  Семенівна

К-04і.

Літературний конкурс читців «Тарас Шевченко – геній українського народу

К-06.

Учасники літературного гуртка «Світлячок».