Історія села Флорино

Бершадський-Спасо---Преображенський-чоловічий-монастирЗасноване італійським інжинером Флорингом у XV столітті, від імені якого і походить назва села.

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.
За адмін.поділом 19 ст. Ольгопільський повіт 19 ст.
За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район

Фліорина с.—составляетѣ какѣ бы предмѣстье м. Бершади; расположено на низменномѣ місті при р. Дохні, у мѣстнаго населенія называемой Быкѣ; отѣ уізднаго г. Ольгополя вѣ 20 в., отѣ желѣзной дороги вѣ 1 в. Климатическія условія вполнѣ благопріятньї для здоровья. Почва частью глинистая а частью черноземная. По преданію, село образовалось среди дремучихѣ лісовь, вѣ которыхѣ иміли притонѣ гайдамаки; вѣ недалекомѣ разстояніи отѣ села и теперь есть долина, поросшая деревомѣ, и колодезь, которые называются „гайдамацкими”. Прихожане – униаты возсоединены вѣ 1794 г. Нынѣ православнаго населенія вѣ приході 2213 д. об. пола; его составляютѣ крестьяне-малороссы, занимающееся главным образомѣ земледѣліемь, отчасти же сапожнымѣ ремесломѣ. Нинішній приходській Свято-покровскиѣ храмѣ начать постройкою вѣ 1872 г.

Труды подольского епархиального историко-статистического комитета
Вып. 9 под ред. Евфимия Съцинскаго. Кам. Под. 1901г

Флорино — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі Дохни, за 2 км від районного центру. На території села — залізнична станція Бершадь. Населення — 4915 чоловік.

В селі міститься центральна садиба колгоспу ім. Димитрова, який користується 4219 га землі, в т. ч. орної 2840 га. Основний напрям виробництва — вирощування зернових та технічних культур, м’ясо-молочне тваринництво.

У Флорині є середня й початкова школи, дитячі ясла, садок, бібліотека, будинок культури, медпункт.
1923 року засновано партійну організацію. Зараз у селі працюють 73 комуністи й 104 комсомольці.
В роки Великої Вітчизняної війни тут діяла підпільна партійна група на чолі з комуністом К. О. Пустовойтовим, а також антифашистська група під керівництвом Г. К. Краснощоки. В селі народився Герой Радянського Союзу С. І. Бойко.

«Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область» Харків, 1972р

На мальовничому березі тихоплинної річки Дохно, правої притоки південного Бугу , за 2 км від райцентру , розташоване одне з найбільших сіл Бершадського району – Флорино.

Згідно з писемними джерелами , село Флорино засноване італійцем на прізвище Флоринг, якого на роботу прийняв німець Бернш, який започаткував Бершадь у другій половині XV століття. Флоринг був архітектором, брав участь у забудові міста, а сам згодом поселився на окраїні лісу. Після нього стали будуватися інші, і ліс поступово відступав від села.

Хоч офіційно періодом заснування села вважається друга половина XV століття (одночасно з Бершаддю), люди проживали тут давно. Про це свідчать знайдені тут кам”яні молотки, скребки, зернотерки. Серед цікавих знахідок – скелет оленя, а також монети Давньої Греції і Давнього Риму.

Поскільки село розмістилося біля самого міста Бершадь, то його не минав ніякий ворог-татари, турки, поляки. Найбільше село потерпіло у 1769 році від польських конфедератів, які запропонували селянам прийняти унію. Але селяни відмовилися. Чимало їх було посічено і закопано в одній могилі, яка розміщалася біля старої школи. На могилі стояв хрест із написом, що це братська могила. Але в період боротьби з релігією хрест знищили як пережиток минулого.

За часів козаччини та гайдамаччини село оточували ліси і було притулком гайдамаків. А при монастирі, неподалік села , був козацький штаб із скарбницею.У різні часи власниками села були польські поміщики Потоцькі, Калиновські, Браницькі .Серед пам”яток минувшини на території сільської ради руїни Бершадського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, заснованого 1616 року. Монастир був тричі зруйнований , останній раз у 1948 році, коли активізувалася боротьба з релігією. Нині вживаються заходи для відновлення цієї святині. Тут діє парафія Української Православної Церкви Київського Патріархату. Час від часу відбуваються Богослужіння в руїнах головної церкви монастиря. Не одного спасає зимою в хуртовину білий стовп, побудований при дорозі на Ольгопіль, Балту і Яланець, коли людина заблудить і не знає шляху.

Понад двісті років тому цей стовп був споруджений на місці колишньої каплиці, що вказувала шлях до монастиря. Каплицю побудували ченці монастиря за часів козаччини. У каплиці стояв вартовий козак у чернечому одязі, стомленому і голодному давав допомогу , направляв до монастиря. 1775р. коли знищили монастир , то знищили і каплицю.

З відбудовою монастиря спорудили і стовп, який називають білим. З 1890 року в селі почала працювати церковно-приходська школа, в якій навчалося 110 учнів.У 1914 році на кошти земства, на так званому вигоні, було збудовано двокласну земську школу. Всього на території села було 4 шкільних приміщення. Радянську владу остаточно було встановлено в 1920 році, але ще тривалий час існувати протестні озброєні групи, які шкодили заходам комуністичних перетворень. Сільську раду було створено в 1924 році. Не обминули село колективізація, розкуркулення, голодомори, репресії. Під час Великої вітчизняної війни у селі діяла підпільна партизанська група на чолі з К.С. Пустовойтовим та Г.К. Краснощоки. Уродженцем села Герой Радянського Союзу Савелій Іванович Бойко, ім”ям якого вирішено перейменувати вулицю та провулок Каліна. Приміщення-Флоринської-сільської-радиМеморіальний-комплекс