«Вогонь, запалений Тарасом, у  нашім серці не погас»

Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка.

Із полум’яних творів Кобзаря весь світ дізнався, що є така прекрасна країна — Україна, з її чудовим, добрим, роботящим народом, прекрасною мовою, піснями, героїчною і трагічною історією.

Тарас Шевченко підніс українську мову, поезію до світового рівня.

Особлива тема у творчості поета — доля його рідної землі, доля України. Скільки прекрасних поетичних шедеврів оспівують невимовну красу української природи.

З метою розширення знань учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка, виховання почуття гордості за Україну, за її національного генія та до 205-ої річниці від дня народження поета працівниками відділу з обслуговування дітей Бершадської ЦРБ Оленою Струтинською та Світланою Єгоровою було проведено літературну годину «Вогонь, запалений Тарасом, у  нашім серці не погас» для учнів 5-Б та 7-А класів Бершадської ЗОШ №1.

Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовності   українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть. У чому черпають сили і надії. Посилав нам Шевченко свої непохитні заповіти, і серед цих заповітів перший і останній:

Свою Україну любіть

Любіть її во время люте

В останню тяжкую минуту

За неї господа моліть…