15 липня минає шість років від того трагічного дня коли смерть забрала одного із найкращих синів України, Героя України, полковника Юрія Коваленка. Колектив Бершадської центральної районної бібліотеки вшанував пам’ять земляка, який загинув боронячи рідну землю.
Народився Юрій Вікторович Коваленко16 липня 1977 року в місті Бершадь в родині офіцера-підводника Віктора Миколайовича та Олени Іванівни Коваленко. Навчався у Бершадській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3. Після випуску з Одеського інституту Сухопутних військ молодий лейтенант потрапив на Дніпропетровщину до лав одного з полків 93 мотострілецької дивізії. Згодом військова доля закинула Юрія на Кіровоградщину, де він пройшов шлях від командира розвідувальної групи до заступника командира загону спеціального призначення.
Юрій Коваленко був винятково мужнім бійцем спецназу – саме так характеризують його друзі та бойові товариші. За багато років служби в лавах 3 окремого полку спеціального призначення він став справжнім професіоналом, вимагав від особового складу досконало оволодівати всіма видами зброї та бойової техніки, вивчати тактику, мінно-вибухову справу, опановувати рукопашний бій, а також навчав підлеглих виживати в екстремальних умовах та ділився хитрощами військової справи, вкрай необхідними розвіднику на війні.
Особисто ним було сплановано та реалізовано прорив розвідувального загону крізь бойові порядки терористів у районі населеного пункту Ізварине та перекриті основні напрямки висування сил супротивника, зброї та бойової техніки на територію України.
Одного разу підрозділ Юрія Коваленка вирушив назустріч розвідувальній групі, яка після десантування вступила в бій із терористами. Останні своєю чергою намагалися влаштувати засідку для української колони. Однак розвідники порушили ворожі плани, відкривши вогонь по лісосмузі. У тому бою наш земляк- герой врятував пораненого солдата, відтягнувши його з-під вогню. Пізніше на місці засідки розвідники знайшли ручні гранатомети та піхотні вогнемети “Шмель” (РПО), які готувались для знищення нашої техніки.
Вище командування довірило Юрію Коваленку, який продемонстрував свої лідерські здібності в бойових умовах, очолити зведений розвідувальний загін, до складу якого входили спецпризначенці та воїни окремої механізованої бригади. Під його проводом розвідувальний загін, попри затятий опір терористів, з боями вийшов на визначений рубіж та закріпився на ньому. Такий маневр забезпечив прохід підрозділів Збройних Сил України та прикордонників для прикриття державного кордону України. За це офіцер був удостоєний військового звання “підполковник”.
15 липня 2014 року, в цей трагічний день в результаті мінометного обстрілу супротивника загинула одна з кращих розвідувальних груп українського спецназу. Юрій Коваленко – заступник командира загону 3-го полку спецназу першим прокладав дорогу нашим військам, які виконували завдання з прикриття державного кордону, і рухалися з півдня.
Група Коваленко йшла попереду, в авангарді наступаючих військ. Саме він знайшов брід через Міус у Кожевні, саме він першим вивів наші частини до Ізварине, його група тричі вибивала бойовиків з пропускного пункту. Без цих ефективних дій швидкий вихід наших військ від Амвросіївки до Ізварине був би неможливий.
Коваленко був чудовим воїном, справжнім спецназівцем – сміливим, мужнім, мудрим, впевненим у собі, ініціативним. З таких же відмінних бійців складалася і його група.
Важко переоцінити значення їх успішних дій в той час. Вони діяли не як спецназ. Вони були розвідниками, провідниками, вони піднімали в атаку, забезпечували управління, йшли попереду, і захоплювали своїм прикладом, прокладали шлях. І першими йшли в бій.
15 липня група зібралася для планування нового бойового виходу в селі Провалля, це була крайня точка, зайнята нашими військами. Раптово розташування підрозділу було накрите мінометами супротивника – це був один з перших обстрілів. Одна з мін впала прямо між нашими бійцями. Вісім спецназівців загинуло на місці, ще один помер від ран 21 липня.
Офіцер Юрій Коваленко завжди був надійним та порядним, – згадують його побратими, однак війна забирає найкращих…
За мужність та героїзм, виявлені при захисті суверенітету та територіальної цілісності України, заступника командира загону спеціального призначення підполковника Юрія Коваленка представлено до звання Героя України (посмертно). Посмертно Юрію Коваленку також присвоєно військове звання полковник. У нього залишилися дружина, Тетяна Володимирівна, двоє дітей та батьки Олена Іванівна та Віктор Олексійович (нині покійний).
Ю́рій Ві́кторович Ковале́нко – Герой України, полковник Збройних Сил України, наш земляк назавжди залишиться в пам’яті бершадчан. Вшануймо світлу пам’ять про нього схиливши голови у щирій молитві. Вічна пам’ять і слава нашому земляку! Герої не вмирають!
