З нагоди 145-ї річниці від дня народження відомого на Бершадщині та Україні громадського, політичного, культурного та музейного діяча, краєзнавця, засновника кредитного руху на Бершадщині Іполита Чеславовича Зборовського у районній бібліотеці оформлено виставку-портрет «Нескорений лицар правди». Його і донині називають «Будівничим кооперації Поділля».
Народився Іполит Чеславович 12 серпня 1875 року в селі Яланець Ольгопільського повіту у дворянській родині польського шляхтича. Поляк. Середню освіту здобув в Ананіївській гімназії, у 1895 році стає учнем художньої школи в Одесі, яку закінчив з відзнакою. Потім стажувався у Мюнхенській академії мистецтв. У 1904 зрікся дворянства і розірвав усі зв’язки з поміщицьким середовищем, приписавшись до місцевої сільської громади. Згодом одружився з місцевою жителькою, наймичкою Єфросинією Люлько. 1906 організував перші кооперативи в рідному селі: споживчий, кредитовий та сільськогосподарський.
У 1909 став одним із організаторів першої споживчої спілки в містечку Бершадь, 1915 обраний членом правління Подільського губернського кредитного союзу. Вів просвітницьку роботу серед населення, вивчав і збирав пам’ятки історії та культури Поділля. На свої кошти побудував у селі Яланці Український народний дім. Співпрацював з В.Антоновичем у проведенні археологічних досліджень рідного краю. 1916–17 входив до Союзу міст, збирав пам’ятки мистецтва і старовини Галичини й Буковини для Київського художньо-промислового і наукового музею.
Від березня 1917 – є членом редакції газети “Нова рада”. В трав. 1917 обраний членом корреспондентом Центрального комітету охорони пам’яток старовини й мистецтва в Україні, влітку 1917 – головою Ольгопільської народної управи та делегатом до Української Центральної Ради від Української партії соціалістів-революціонерів. 1918 заарештований австро-німецькою владою і засуджений до розстрілу. Після скасування вироку вернувся на Поділля. 1920 в Бершаді організував Наукове товариствово ім. В.Антоновича та заснував краєзнавчий музей, який очолював до 1922. У 1926 організував і очолив Тульчинський окружний краєзнавчий музей, 1927 – Тульчинське краєзнавче товариство. 1929 заарештований за сфальсифікованими звинуваченнями та засланий до Архангельська. Після відбуття покарання деякий час мешкав у Чернігові. В серед. 1930-х рр. заарештований вдруге.
Іполит Чеславович автор статей з теорії та практики організації кооперативного руху, музейної справи, етнографічних досліджень у журналах “Вести мелкого кредита”, “Старое в новом” (Санкт-Петербург), “Селянський кредит” (Харків), “Глобус” (Бершадь), газетах “Подольские епархиальные ведомости”, “Червоний край” (Вінниця).
