21 травня минає річниця від дня загибелі у боях за Україну нашого земляка, уродженця с. Пятківка Березняка Михайла Олександровича.
Михайло з дитинства був скромним, ввічливим, добрим і чуйним. Ще зі школи мріяв стати військовим та захищати рідну землю від ворогів. Коли у 2014 році почалася війна на Сході України Михайло Березняк добровольцем пішов на захист країни. З 2017 року воював у Луганській області, з 2019 року – на Донеччині, у складі 35-ої окремої бригади морської піхоти.
З перших днів широкомасштабного вторгнення росії в Україну Михайло знову став добровольцем і вже 25 лютого 2022 року пішов захищати рідну Україну. Завжди при собі мав оберіг, який його охороняв – вишитий матір’ю портрет Тараса Шевченка. Служив у в/ч А3425, воював на півдні України. Під час останньої розмови з матірю, розповідав про свої великі плани на мирне життя. ..
Михайло загинув захищаючи дорогих серцю людей, землю, яку любив понад усе, захищаючи мир в Україні. Він до останніх хвилин свого життя залишився вірним військовій присязі та українському народу . 21 травня 2022 року у с. Олександрівка Криворізького району Дніпропетровської області його життя обірвалось через російську агресію.
У вічній скорботі залишились мати Крюкова Галина Анатоліївна, рідні, друзі, односельці, побратими. Доземний уклін родині , яка виховала героя-захисника України Михайла Березняка, розділяємо невимовний біль важкої втрати.
Минає рік з того трагічного дня загибелі Михайла, біль не вщухає, бо кожен воїн-захисник – це син матері України, яка плаче, страждає і бореться за кожну свою дитину. Немає сумніву ми переможемо, бо нас захищають славні, відважні, сміливі сини та доньки України. У день смерті нашого захисника Михайла згадаймо його теплим словом , щирою молитвою, запаленою свічкою. Світла пам’ять про Михайла Березняка назавжди збережеться у наших серцях… Герої не вмирають!